Мальків розводять у місцевих рибгоспах. У планах підприємства – збільшити кількість форелі в річках. Тільки цього року було запущено в річки понад 15 тисяч штук королівської риби. Приживаність мальків – біля 70 %. Аби форель після зарибнення приживалася краще, працівники лісомисливгоспу будують перепади на річках.
Як розповів лісничий Лазещинського лісництва Юрій Петрук, «На відстані 7 кілометрів єгерями та лісниками побудовано майже 40 перепадів. Одна з функцій перепадів – під час паводків форель може ховатися в них і рибу не зносить води своїм потоком. Друга – сповільнення швидкості потоку води і збереження доріг, берегів та мостів. Цього року лісівники запустили в річки понад 15 тисяч мальків райдужної форелі, з них біля 70% форелі приживається. Ми хочемо відновити велику кількість риби в річках, адже це гордість Карпат. І з часом рибку можна ловити».
«Форель – царська риба, – каже лісничий. – Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство було розвинуто в наших краях ще за часів Австро-Угорщини, а ми прагнемо прагнемойого відродити».
Лісничий Чорнотисянська лісництва Володимир Кувік, який свого часу доклав чимало зусиль до будівництва перепадів у Лазещинському лісництві стверджує, перепади виконують також одну з головних функцій – протипаводкову. Для цього ж працівники лісової охорони будують підпірні стінки на річках, які захищають землі від ерозії та зсувів, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.
