На Закарпатті коханець молодиці вбив колишнього "зека", який не давав йому проходу

Спершу не надав цьому значення. Та коли через кілька хвилин машина від'їхала, старий з цікавості вийшов надвір. Не одразу й зауважив біля сусідських воріт на землі якусь постать. У світлі, яке з вікна будинку падало на ворота, виноградівець побачив невідомця, який лежав непорушно. Став його рухати, щоб привести до тями. Але марно. Повернувши його обличчям угору, упізнав сина сусідів, 26-річного Василя. Одразу ж загрюкав у сусідські ворота. Вийшли батьки, негайно викликали лікарів. Однак медикам залишилося хіба що констатувати смерть чоловіка. Вони й повідомили у міліцію...

Начальник карного розшуку Виноградівського райвідділу УМВС міліції Мар'ян Зелді того вечора довго не спав: завтра неділя, отож вирішив розслабитися, переглядаючи фільми. Раптом задзеленьчав телефон. У слухавці почувся голос оперативного чергового Юрія Дубровки:

— Повідомлення з лікарні. Труп з явними ознаками насильства...

Через кільканадцять хвилин Мар'ян був у приміщенні райвідділу. Там уже знаходилися перший заступник начальника виноградівської міліції Янош Дорчинець, заступники начальника райвідділу Ігор Бігорі та Михайло Гук. На той час на місце пригоди виїхала слідчо-оперативна група міліції. Обличчя небіжчика було геть розбите, одяг - закривавлений. Інформації поки що було обмаль. Старенький не знав не тільки марку чи держномери машини, яка під'їжджала, але не міг навіть впевнено назвати її колір. Оперативники відали, що Василь нещодавно повернувся з місць позбавлення волі. Не виключалося, що тяжкий злочин міг скоїти хтось з уже раніше судимих. Отож треба було відпрацювати цю категорію людей, а також довідатися і ретельно проаналізувати останні години життя потерпілого. Хоча існували й інші версії...

...Незважаючи на пізню ніч, робота у райвідділі клекотіла: прибували все нові працівники міліції, яких підняли за сигналом "тривоги". Минуло небагато часу, як Михайло Гук та Мар'ян Зелді зацікавилися інформацією, яку сповістив оперативний черговий. Виявлося, що десь за годину до повідомлення медиків про виявлення трупа у міліцію телефонувала жінка, яка проживає на вул. Добролюбова. Вона повідомила, що якийсь невідомець там хуліганить. Коли Юрій Дубровка уже направляв туди слідчо-оперативну групу, знову пролунав дзвінок і та ж жінка повідомила, що все владналося, втручання міліції не потрібне. Ця інформація, можливо, і не мала прямого відношення до подій із загибеллю Василя, однак неабияк зацікавила розшуковиків. Річ у тім, що заявниця із вул.Добролюбова – колишня дружина (офіційно вони ще не розлучені) старшого брата потерпілого, Анатолія. Невже зачіпка?..

Для з'ясування обставин туди виїхали Михайло Гук та Мар'ян Зелді. На місці з'ясувалося, що сімейне життя з Анатолієм, який тепер на заробітках, у Мар'яни не склалося, хоче вже народився спільний син. Якось молодиця познайомилася з 23-річним Вадимом - сподобалися одне одному. А невдовзі молодий чоловік перебрався навіть жити до неї. Все було добре, поки з тюрми не повернувся Василь. Він став чіплятися до Вадима. У розмові з молодятами стражі порядку довідалися, що й цієї ночі він навідувався на вул. Добролюбова. А вже згодом з'ясувалися й інші події, які призвели до сумного фіналу...

При першій-ліпшій нагоді Василь чіплявся до Вадима. Колишній "зек" мав зухвалу вдачу, адже вже кілька разів притягався до криміналу, у т.ч. й за хуліганство. І того суботнього вечора Василь "гудів" у кількох генделиках. А близько півночі надумав подражнити Вадима. Пішов до обійстя колишньої шовгорині удвох з приятелем Сергієм, який був настільки п'яний, що довелося його волочити на собі. Біля будинку був припаркований Вадимів пікап "Форд". Василь відчинив авто (мабуть, дався взнаки тюремний вишкіл) і на всю потужність ввімкнув автомагнітолу. Коли ж вийшов власник, став до нього приставати, грубо лаяти: мовляв, вимітайся з чужої хати. Василь геть озвірів, кілька разів ударив супротивника в обличчя. Звісно, Вадим дещо розгубився, подався на обійстя. Коли ж Василь, від якого можна було очікувати будь-чого, спробував зайти за ним, неофіційний газда вхопив дерев'яну биту і кілька разів гепнув нею супротивника. Той повалився на землю, далі отримав ще кілька ударів ногами в обличчя. Тільки зрозумівши, що колишній "зек" уже не таїть загрози, Вадим заспокоївся. Потім покликав Сергія, що, хитаючись, тримався за тин. Удвох поклали Василя у багажник і відвезли до обійстя батьків, де й викинули перед воротами. Згодом сищики вилучили з "Форда-Сієри" биту та й закривавлений одяг власника...

Отож фінал цієї історії сумний. Василь у молоді роки пішов з цього світу, Вадимові свої вчинки доводиться пояснювати слідству. А завдяки високопрофесійним діям виноградівських правоохоронців вдалося розкрити цей злочин через кілька годин...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати