Змагання відбувалися у місті Актобе у Казахстані та зібрали гирьовиків із 31-єї країни світу. І хоч виїжджати на світові та європейські першості доводиться переважно власним коштом та з допомогою небайдужих спонсорів, на досягненому хлопці не зупинятимуться.
Василь ПОТОКІ, тренер
– Хочеться завжди бути кращим, досягати вершин. Потрібна більша популяризація серед школярів, в університетах, серед молоді. Це саме той вид, який дозволяє покращувати здоров’я, він є досить простим і недорогим видом спорту. Екіпірування не дороговартісне, порівняно доступний спорт. Він дозволяє зміцнювати, покращувати здоров’я, вдосконалювати фізичні якості, психологічні також. Тому що виступ на змаганнях, на тренуваннях вимагають як фізичної, так і психологічної підготовленості. У спортсмена-гирьовика має бути гармонійно розвинене усе тіло. Єдине, що потрібно зробити увагу на розвиток грудних м’язів, які заважають виконувати вправу поштовх.
Михайло Тупиця свою срібну нагороду Чемпіонату світу здобув у командній естафеті серед юніорів. У хлопця амбітні плани: не тільки привезти на Закарпаття медаль найвищого ґатунку, а й залучити до занять цим видом спорту якомога більшу кількість людей.
Михайло ТУПИЦЯ, срібний призер Чемпіонату світу з гирьового спорту
– У кожного учасника естафети є три хвилини, він може підіймати цей час гирі, вагою 32 кг, у команді 5 учасників. Мені вдалося підняти 45 разів за 3 хв. Якщо є конкуренція – це добре, є над чим працювати. Дуже хочеться підвищувати свої результати, показувати кращі, повишати свій рівень, з’їздити ще не раз на Чемпіонат світу, вражень дуже багато залишилося після цього ЧС.
Срібло Всесвітньої першості Микола Гичка виборов у естафеті серед дорослих. І хоч у команді закарпатець – найлегший за вагою, за три хвилини вдалося підняти 32-кілограмові гирі 52 рази. Усього одного підйому не вистачило до виконання нормативу майстра спорту міжнародного класу. Хлопець переконує: обов’язково досягне поставленої мети.
Микола ГИЧКА, срібний призер Чемпіонату світу з гирьового спорту
– Це наразі найвищий результат на такого рівня змаганнях. На чудо для мене все було дуже спокійно. Так, коли зійшов з помосту, то усвідомлював, що якогось одного підйомчика не вистачило для досягнення найвищого звання, але був реально спокійний і задоволений. Найголовніше у таких змаганнях – отримання неоціненного досвіду. Одна із невеличких мрій – це досягнення рівня майстру спорту міжнародного класу. В ідеалі – звання заслуженого майстра спорту, але для цього потрібно двічі поспіль виграти Чемпіонат світу. Будемо працювати, а в основному потрібно постійно розвиватися, ніколи не стояти на місці.
Аби популяризувати гирьовий спорт серед закарпатців, обласний осередок планує проводити в Ужгороді змагання Всеукраїнського та міжнародного рівня. Перша спроба була вдалою – Відкритий чемпіонат Закарпаття зібрав у «Юності» 11 команд із 10 регіонів України, були гості із Польщі.
Андрій ЯРЕМУС, тренер, співорганізатор змагань
– За останні 10, а то і 15 років, змагань такого рівня з гирьового спорту в Закарпатті не відбувалося. Наступного року плануємо провести більш масштабний захід. Цього року у нас був тільки довгий цикл у чоловіків, дівчата змагалися в ривку та поштовху гирі довгим циклом однією рукою. Якщо буде добре плануємо провести двоборство, довгий цикл, естафету, тобто повний комплекс.
Зараз закарпатські гирьовики продовжують підготовку до Всеукраїнських змагань, адже переконані: тепер потрібно тримати високо підняту планку та підкорювати нові вершини.
УжІнформ