Для нацменшин збільшать обсяг вивчення української мови

"У школах із викладанням мовою нацменшин діти, здобувши середню освіту, іноді не володіють українською мовою. Це означає, що вони – кандидати на виїзд продовжувати свою освіту в інших країнах. Тож ми повинні збільшити частку вивчення і навчання української в школах із мовами нацменшин, для того щоб дати їм рівні шанси із рештою українських громадян виступати в українські виші", – сказала Гриневич

Присутні на зустрічі представники нацменшин наполягали на тому, що компромісний варіант сьомої статті закону "Про освіту" звужує їхні права, гарантовані конституцією України.

Зокрема, співпрезидент Асоціації єврейських організацій і общин України Йосиф Зісельс зауважив: "Я бачу як питання освіти та нацменшин політизується. Політизація, насправді, не допоможе, а тільки заважатиме вирішенню цих проблем. Ініціатива активістів з приводу мовного питання у школі спричинила тільки опір з боку національних меншин".

Найбільшу дискусію викликало поняття компактного чи дисперсного існування нацменшин у певних регіонах та пов'язані із цим особливості навчання чи викладання української у їхніх школах.

"Щоб вирішити питання співвідношення української та російської мов, ми зараз закопуємо усіх решту. МОН не треба дбати про дітей, краще дбайте про стандарти у школі. Якщо у вас немає можливості врегулювати становище російської мови – шукайте, але не чіпайте нацменшин", – заявив голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

"Я не бачу реального звуження прав нацменшин", – наголосила під час зустрічі Гриневич.

Лариса Ніцой, ініціаторка дискусії з приводу мовної статті у законі "Про освіту" наполягала на тому, що за стартфордським прогнозом у 2020 році представники Румунії, Угорщини та інших держав можуть зазіхати на територіальну цілісність України у зв'язку із наявністю на її території найменшин.

"Захист нацменшин та їхніх мов не повинен звужувати прав мов більшості населення. Ми виступаємо за те, щоб не звести до мінімуму українську мову, а розширити її повноваження, тому що зараз усе зводиться до того, що в угорських школах в Україні наша мова вивчається, а навчання нею не відбувається", – наголосила Ніцой.

Чубаров, у свою чергу, наполягав, що предмети, які формують у дитини картину світу, повинні обов'язково викладатися мовою нацменшин.

"Позиції про зміцнення статусу української мови та збереження мов нацменшин не повинні суперечити одна одній", – сказав Чубаров.

У дискусії щодо мови навчання у вищій школі, Гриневич наполягла, що вища освіта має бути лише українською.

За результатами дискусії, було вирішено продовжити обговорення мовного врегулювання освіти ницменшин у школах, а у самому тексті закону змінити формулювання "забезпечується навчання мовами нацменшин" на "гарантується навчання мовами нацменшин".

Також попередньо узгодили "обов'язкове вивчення української мови в межах, визначених державним стандартом" та забрати формулювання "у місцях компактного проживання осіб".