Ботанічний сад ужгородського університету функціонує з 1945 року, і розташований на ділянці площею в 4,5 га. Сад побудований за ботаніко-географічним розміщенням – тобто поділений на ділянки флори Америки, Європи та Азії. В партері саду зібрані рослини за своїми декоративними цінностями, незалежно від того звідки вони походять.
Нові зразки ботанічний сад отримує через обмін. За каталогами плодоносних рослин вже багато років працює з садами України, Чехії, Словаччини, Угорщини, Америки, Китаю та Японії. Щороку у ботанічному саду з’являються нові екземпляри екзотів. Проте, для того, аби рослина була висаджена у відкритий ґрунт, проходить чимало часу. Подеколи це триває кілька років. Карантинні інспекції перевіряють насіння, що приходять за обміном, потім, за 2-3 роки, перевіряють перед висадкою у відкритий ґрунт.
Зараз у ботанічному саду зібрано понад 4 тис. видів і сортів рослин, що вже висаджені у відкритий ґрунт і близько 2 тис. тепличних. З них велика кількість різновидів хвойних рослин, зокрема: тис, метасеквойя, кипарис болотний. Декоративне квітникарство в ботанічному саду представлено трояндами, гладіолусами, хризантемами та ліліями. Також в ботанічному саду знаходиться квітка, що занесена до Червоної книги та має назву Colchicum autumnale. А простіше – пізньоцвіт осінній. Цей вид доволі знищений у Карпатах, адже його часто використовують через декоративність. В оранжереї ботанічного саду ростуть також тропічні і субтропічні рослини: банан, мімоза, лавр, евкаліпт, папайя, пальми та навіть кактуси.
Восени ж сад зовсім не втрачає своєї чарівності, адже деякі види прикрашають територію до середини зими, а подекуди навіть довше. У колекції ботанічного саду магнолії, які навесні відзначаються своїм цвітом, а в осінній період мають гарні плоди рожевого кольору. Тюльпанне дерево з приходом осені прикрашене плодами схожими на шишки, що опадають тільки наприкінці осені. Кизильники також дуже помітні на території саду, адже дрібні червоні плоди, виглядають немов намистини, і тримаються аж до перших морозів.
Падуб відзначається своїми червоними плодами, але максимальної краси він досягає в листопаді-грудні. Тоді ягідки отримують своє яскраве забарвлення, а воскові листки тільки підкреслюють чарівність цього дерева, яке своєю красою тішить аж до весни. Також на території саду знаходяться три види барбарису Тунберга: ясно-золотистий, темно пурпуровий та вічнозелений. Ягодами барбарису теж можна милуватись всю осінь, а також восени зустрічається його друге цвітіння. Осінній сад дивує незвичайними екземплярами, такими як дикий лимон. На вигляд плоди цього дерева тільки трохи за розміром відрізняються від звичного нам лимону, проте смак у цього фрукту дуже гіркий, повідомляють прес-службі УжНУ.