Минуле закарпатської Колочави виходить за рамки історії одного села...

Закарпатська Колочава

Дедалі частіше виринають з небуття нові факти, постають перед сучасниками цікаві деталі, а подеколи й сенсаційні аргументи. Наприклад, коло-чавці пишаються, що серед них є нащадки козацького роду. Серед них — Василь Дмитрович Малета, людина поважного віку, пенсіонер, педагог. Дослідженню історії Колочави він присвятив усе життя та й зараз, у 76 років, активно займається цією справою. Про козаків розповідає з захопленням, а рідне село називає Верховинською Слобожанщиною, тобто свобідною, вільною у минулому землею для поселення втікачів, яких за різних обставин гнала доля у Карпати.

— Прихід і поселення деяких українських козаків у наших горах відбувалися після Полтавської битви 1709 року, невдалої для прихильників українського гетьмана Івана Мазепи. Другою такою подією була ліквідація Запорозької Січі 1776 року російською царицею Катериною II. Високогірна Тереблянська долина стала для них землею порятунку і волі, — каже Василь Дмитрович.

Багато загадок ще таїть у собі минуле колочави. Аби їх розгадувати, доводити нові історичні факти немало зусиль докладає народний депутат України Станіслав Аржеві-тін. Попри свою зайнятість, він часто відвідує рідне село, в якому, за його ініціативи, був створений музей «Стара школа». Та чи не найбільшу увагу привертає інший музей — «Старе село». Він знаходиться просто неба, на березі річки Чавка. Крокуючи кам'яною стежкою, перед тобою постає минуле гірського поселення з його оригінальною дерев 'яною архітектурою і побутом.

«Старе село» розкинулось в оточенні мальовничої природи, з листяними та хвойними деревами, а оборіг з сіном, огорожі та кам'яні доріжки підсилюють колорит унікального закладу під відкритим небом. За словами директора музею Василя Малети, тут найближчим часом буде здійснено ще великий обсяг робіт. «Старе село» матиме власну дерев'яну церкву (що то за поселення в горах без храму?), ще кілька будиночків, амфітеатр. Останній необхідний для проведення різних масових заходів.

Ще один проект Станіслава Аржевітіна заслуговує на увагу — опіка Святодухівською церквою у присілку Горб. Цей храм датується 1795 роком. Він був побудований у важкі часи голоду без жодного цвяха. Згідно з переказами, церква кілька разів переносилась і теперішнє її місце розташування вже третє. За Радянського Союзу тут діяв музей атеїзму, закритий зі здобуттям Україною незалежності, а з 2000 року, з утворенням істо-рико-культурного центру «Ко-лочава», яке очолив місцевий педагог Василь Глеба, робилися спроби створити храм-музей. Однак для реалізації задуманого на перешкоді ставали різні обставини. Зараз за сприяння Станіслава Аржевітіна суттєво просунулись вперед — Святодухівська церква, вік якої вже сягнув за двісті років, ремонтується, а територію навколо неї вже обведено оригінальною огорожею.

Попри все це, наразі Колочава відома у світі як край опришка Миколи Шугая. Історія верховинського розбійника, змальованого у художньому творі чеським письменником Іваном Ольбрахтом (це псевдонім Каміла Земана), й досі захоплює численних читачів. Цікаво, що цей письменник зараз популярніший у нас, аніж у себе на батьківщині. За словами завідуючої музеєм Івана Ольбрахта в Колочаві Наталії Тумарець, уся справа в тому, шо Каміл Земан був комуністом. Саме ідеологічні рамки у Чехії й відсувають талановитого художника слова на другий план у літературі. І все ж таки він має своїх шанувальників на батьківщині, які відвідують Калочаву. Туристи з сусідньої країни, передусім, ознайомлюються з експозицією музею. Тут чимало цікавих документів, фотографій, унікальних речей, які розповідають про Івана Ольбрахта, його перебування у гірському селі тощо. Завідуюча музеєм домагається розширення закладу, який, до речі, знаходиться у невеличкій кімнаті Колочавської ЗОНІ І-ІІІ ступенів №1. Пані Наталія надіється на позитивне вирішення цього питання.

Минуле Колочави виходить за рамки історії одного села, набуваючи значно ширших вимірів. І хтозна, які ще таємниці пройдешніх літ незабаром відкриються нам.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати