Петро Васильович виготовляє у традиціях Київської Русі із золота й срібла чоловічі та жіночі прикраси. Пройдений ним шлях — це і робота ковалем у Буштинському лісокомбінаті, і навчання в Ужгородському держуніверситеті, і Київський художфонд, де створював фундаментальні роботи у техніці художнього кування. Його роботи зберігаються у музеях України, а також Німеччини, Чехії, Угорщини, Словаччини, Канади.
Одну з найвишуканіших робіт Думинець створив за домовленістю з тодішнім заступником голови Ужгородської міської ради. Нагрудний знак мера, який зазвичай використовується під час урочистостей, офіційних прийомів міським головою, міськрада збиралася викупити від майстра. Тож він з великим натхненням і ретельністю викував виріб у 2006 році. Цей знак був представлений на багатьох виставках в різних регіонах України.
Цей знак ознаменовує постійність влади, її відповідальність у служінні людям, — розповідає майстер. — Щоб підкреслити це, я в використав вічний матеріал — срібло. Знак об’єднав два герби — Закарпаття і Ужгорода, тлом для яких є дорогоцінне каміння — лазурит і нефрит. Поміж ними розміщено дату першої письмової згадки про Ужгород — 890 рік. Краї нагрудного знака викладено зерню, а обід прикрашає тонка філігрань. Все це ручна робота, — говорить Петро Думинець.
Нагрудний знак кілька разів використовував попередній міський голова, що зафіксовано місцевими ЗМІ. Втім, сміливості, щоб придбати знак від майстра і виконати взяти на себе зобов’язання, у мерії в її колишньому складі не вистачило. А може, забракло часу через занятість іншими, більш важливими справами.
Знайти для знака справжнього володаря — питання залишається відкритим уже десять років. Днями Петро Думинець спробував все-таки довести цю справу до логічного завершення. Він запропонував науково-художній раді, що діє в мерії, надати висновок щодо художньої цінності нагрудного знака, і — чи рекомендує вона придбати виріб для його використання за призначенням у мерії.
Науково-художня рада на засіданні, що відбулося 24 червня, розглянула питання. Її вердикт підтвердив ті оцінки, що їх давали друзі-художники в особистих розмовах із майстром: нагрудний знак є високохудожнім твором мистецтва, технічно досконалим виробом.
Якщо діючий ужгородський міський голова прислухається до висновків ради, то цей знак займе особливе місце у шафі з символами влади мера. У Петра Думинця є підстави сподіватися на те, що десятирічна дорога нагрудного знака до адресата і наступного володаря — міського голови, нарешті, завершиться.
Довідка
Петро Васильович ДУМИНЕЦЬ народився 7 січня 1955 року в селі Вонігово Тячівського району Закарпатської області. Навчався в Ужгородському держуніверситеті, працював у техніці художнього кування у Києві. З 1986 року — на творчій роботі в Ужгороді. Виготовляє з золота і срібла прикраси та предмети церковного та побутового вжитку.
Член об’єднання професійних художників Закарпаття. Член національної Спілки майстрів народного мистецтва України. Член Спілки дизайнерів України. Заслужений майстер народної творчості України.
Свій виріб демонструє його автор
Вигляд нагрудного знака у різних ракурсах;
Ружена Бедзір