У селах Хустщини активізуються процеси створення об’єднаних територіальних громад

За підсумками поїздок, експерти відзначали наступні процеси.

Перспективи Липчанської об'єднаної територіальної громади. Команда консультантів Асоціації міст України з Ужгорода у селі Липча провела консультативну зустріч з представниками ініціативних і робочих груп та депутатами сіл Липецька Поляна, Липовець і Липча, які ведуть переговори по створенню Липчанської ОТГ. У конфігурації Липчанської об'єднаної територіальної громади, з огляду на природно-географічне розташування території повністю за річкою Ріка, не вистачає села Кошелево. Але Кошелівська сільська рада і активісти цієї громади ще не визначились з тим, у створенні якої ОТГ вони візьмуть участь. Загалом активістів, депутатів та ініціаторів майбутньої Липчанської ОТГ (а їх зібралось 16 осіб) цікавило все: від переліку переваг від об’єднання – до процедурних питань створення ОТГ, від змін у бюджеті громади – до механізмів передачі земельних і майнових ресурсів, від вирішення кадрових питань – до ролі і зарплати нового актора у сільському місцевому самоврядуванні – старости. 

Нижнє Селище готове до об’єднання. По-різному, але також цікаво і навіть інтригуюче проходили робочі консультаційні зустрічі у селах імовірно створюваної Нижньоселищненської ОТГ – самому Нижньому Селищі та селах Копашново і Нанково. Консультаційна зустріч більше стосувалась аналізу розрахунків бюджету майбутньої ОТГ в конфігураціях Н.Селище – Копашново та Н.Селище – Копашново – Нанково. В обидвох варіантах досягаються суттєвий виграш і переваги від об’єднання. Попри всі кризи і проблеми, Нижнє Селище в особі його депутатів та активістів і громади готові стати центром майбутньої ОТГ.

Копашново може гордитись своїми активістами і депутатами. Інший характер мала робоча зустріч з депутатами і активістом суміжного із Нижнім Селищем села Копашново. Команда консультантів і радників Закарпатського РВ АМУ фактично була запрошена до участі в пленарному засіданні сесії сільської ради, на якому основним питанням порядку денного став детальний звіт раніше створеної «Робочої групи з вивчення питання щодо добровільного об’єднання територіальних громад». Його головний висновок: об’єднання з Нижнім Селищем вкрай вигідне, перш за все, з позицій підвищення якості і рівня життя людей та надання послуг в усіх селах об’єднаної громади. Прикрим залишається єдиний факт: Нижньоселищанська ОТГ була б більш ефективною і спроможною, якби до її складу увійшло і село Нанково. І справа не лише у зростанні ресурсного потенціалу і кількості населення з приблизно 10 тис. осіб до 15 тис. осіб, а й загалом у кращому наближенні комплексу параметрів щодо спроможності ОТГ до економічного, просторового, соціального й інвестиційного розвитку. Під час сесії депутати затвердили як звіт Робочої групи, так і погодились з її пропозиціями і рекомендаціями та затвердили текст звернення до мешканців, яке буде використовуватись в акціях опитування і проведення загальних зборів мешканців Копашнова щодо утворення ОТГ. 

Село Нанково все ще не визначилось. Під вечір, коли команда консультантів і радників Регіонального відділення Асоціації міст України вже готувалась від’їхати до Ужгорода, стало відомо, що й у сусідньому із Копашново та Н.Селищем селі Нанково у сільській раді зібрались депутати і члени ініціативної групи, якій уже рішенням сесії Нанківської сільської ради було доручено розглянути пропозиції як Нижньоселищанської, так й Ізянської сільських рад щодо утворення ОТГ. Користуючись нагодою, вони і запросили команду консультантів і радників ЗРВ АМУ для консультаційної зустрічі у приміщенні Нанківської сільради. Після півторагодинної дискусії зрозуміло: до остаточного і об’єктивного рішення Нанківській громаді ще належить пройти свій непростий шлях відкритих переговорів, усвідомлень, прозорих домовленостей і компромісів. 

Як відзначає за підсумками поїздок консультант з правових питань Закарпатського регіонального відділення АМУ, співголова коаліції громадських організацій Закарпаття «Реформи задля гідного життя» Олег Лукша, червневі поїздки і робочі зустрічі у районах і сільських громадах Закарпаття 2016 року разюче відрізняються від аналогічних заходів червня 2015 року. І різниця полягає не стільки в контингенті учасників (здебільшого, сільські, селищні і міські голови у 2015 році та більш широкий актив, громадськість і депутати у 2016 році). Нині інтерес до проблем утворення спроможних ОТГ не віртуальний, не обережний і недовірливий, він тепер більш прагматичний, інколи проектується з досвіду існуючих Вільховецької і Тячівської ОТГ, має більш приземлені очікування і, водночас, - більш націлений на кінцевий успішний результат. В той же час, як і минулого року, нерідко мова йде про дрібні, невеликі ОТГ, щодо яких вдалося домовитись. І це критично близько до вихолощення сутності і змісту реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою України загалом. Проявам цього головного недоліку сприяє і те, що Закарпаття досі залишається єдиною областю в Україні, де обласна виконавча влада остаточно не розробила, а облрада не затвердила оптимізований Перспективний план територій спроможних громад Закарпатської області. Причини такої затяжної паузи, що триває з часу скандального провалу голосування облрадою проекту Перспективного плану у серпні 2015 року, залишаються для громадськості і органів місцевого самоврядування невідомими.

Теги: створення, територіальна громада, децентралізація

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати