— Заходи з підготовки до проведення свята винограду, - розповідає завклубом села Часлівці Іван Манзич, — починаються за місяць. Хлопці та дівчата 13-20 років до найменших деталей продумують костюми, старші на-ставники-сценарій, двічі-тричі на тиждень проходять репетиції в будинку культури. Адже початковий танець, який відкриває свято - складний. Угорський чардаш, точніше з хореографічною постановкою допомогла нам цьогоріч студентка училища культури Андрея Іллар. Чардаш, який триває всього три хвилини, бездоганно мають виконати 11 пар, тобто 22 хлопців та дівчат.
У недільний день, близько третьої (після служби), замовлений транспорт-святково прикрашена бричка, запряжена кіньми, в якій за пасажирів маленькі хлопчик із барабаном та дівчинка, виїхала по селу з оголошенням про час та місце проведення свята. Того дня солідна процесія, адже позаду брички йшли учасники балу, об'їздила всі вулиці села. Кожні сто-двісті метрів, де спостерігалось скупчення односельців, ескорт зупинявся, зачитувалось оголошення, а учасники, під музичний супровід баяна, виконували угорські пісні та уривок із чардаша. И ось шоста година. У залі клубу, прикрашеному виноградом, різнокольоровими стрічками, зібрались глядачі. Кіш біров, знову ж таки з барабаном, із завданням якого цього року блискуче впорався Олександр Кухта, виходить на сцену й оголошує початок Сю-реті-балу й зачитує вимоги та правила поведінки присутніх на святі. Одна за одною на сцену піднімаються 11 пар. Кожного кіш біров представляє глядачам. Вони й відкрили запальним чардашем програму.
А потім були пісні, танці, аукціон із продажу двох корзин, наповнених яблуками, виноградом, горіхами та хмільними напоями на різні смаки. Меншу корзину сільський голова Марія Рояк продала за 155 гривень, а більша пішла «з молотка» за 250.
Але найцікавіше розпочалося близько 12 години ночі. Час, коли вибирають короля та королеву Сюреті-балу. Для цього всім присутнім парубкам було запропоновано купити яблуко, загорнуте у фольгу. Десять яблук розкупили вмить, й ціна в п'ять гривень не стала на перешкоді бажаючим стати королем балу. Тим більше, що лише в одному з них загорнута копійка. Саме той з них, кому дістанеться заповітне яблуко й вибиратиме для себе королеву. А переваги суттєві, протягом року королева та король усі заходи, що відбуватимуться у сільському клубі, відвідуватимуть безкоштовно.
А наступного року знову повторюється все спочатку...