В Ужгороді пасажирів возитимуть родичі мера та корупціонер

Підвезе родина мера

Маршрути №1, №2, №10, №11, №14, №15, №21, №22, №156 – обслуговуватиме ПАТ «Ужгородське АТП-12107». У період 2010-2015 років у «АТП-12107» було лише 4 маршрути (№1, №10, №14 та №21).

В Ужгороді ні для кого не секрет, що родина міського голови Богдана Андріїва є власником цього ПАТ – колись державного, що займається автобусами ще з радянських часів. За даними держреєстру, засновниками «АТП-12107» є Влада Андріїв (дружина мера); Андрій Андріїв (брат мера, депутат Закарпатської облради); Наталія Андріїв.
 

Керівник фірми практикував дачу хабарів

Маршрути №3, №4, №5, №6, №12, №12-а, №20, №58 – отримало ТОВ «Транс-Уж». У період 2010-2015 років ця фірма обслуговувала лише 2 маршрути (№5 та №58).

Засновники підприємства – Ярослав Дубанич та Олексій Куля. Останній очолює громадську організацію «Асоціація пасажирських перевізників міста Ужгорода», яка зареєстрована там же, де й сам «Транс-Уж».

Та більше в око впадає те, що ім’я Олексія Кулі можна знайти у Реєстрі осіб, що вчинили корупційне правопорушення. Виявилося, що пан Куля давав хабарі і отримав за це умовний термін ув’язнення.

Скрін із Реєстру осіб, що вчинили корупційне правопорушення

Згідно із вироком суду, Олексій Куля у 2011 році періодично давав хабарі тодішньому начальнику теруправління Головавтотрансінспекції у Закарпатській області на загальну суму 16,5 тис грн. (на той час, близько $2 тис).

Скрін із Реєстру осіб, що вчинили корупційне правопорушення

Із вироку суду відомо – платилося за те, аби працівники транспортної інспекції «не заважали» працювати фірмі-перевізнику. Посаду керівника Трансінспекції на той час обіймав Павло Піров, який зізнався суду, що брав хабарі, та отримав за це умовний термін.

Перевізник – бізнесмен з Угорщини
 

На маршрут №7 фірма-перевізник ще з початку року запустила нові автобуси. Фото автора

Маршрути №7, №7-Д, №8, №9, №17 дісталися ТОВ «Паннонія Авто-Центр». У 2010-2015 рр. ця фірма обслуговувала лише три маршрути (№7, №7-Д, №8).

Це автотранспортне підприємство зареєстроване у місті Берегово і там сплачує податок на прибуток. Водночас ТОВ «Паннонія Авто-Центр» має відокремлений підрозділ в Ужгороді. Тож казна обласного центру отримає податок із зарплат, які фірма нараховуватиме своїм водіям на міських маршрутах.

Фірма має трьох засновників – це В’ячеслав Сабовчик, Віктор Сабовчик та громадянин Угорщини, мешканець міста Ньїредьгаза Олександр Фюрейс. Так звуть і колишнього співзасновником ТОВ «Енерго-Інвестгруп» зі Львова. Це підприємство у листопаді 2015 року за 365 тис грн. придбало спецдозвіл на розробку нафтогазового родовища.
 

Перевізник на один маршрут

Четвертим переможцем конкурсу в Ужгороді став фізична особа-підприємець Михайло Симкович, якому дістався один маршрут – №158. Протягом 2010-2015 років він обслуговував також лише один рейс – №6. Але умов конкурсу цей перевізник не дотримався. А саме, як йдеться у протоколі конкурсу, – не забезпечив на маршрут автобус, пристосований для людей з інвалідністю. Відтак у комісії дали дозвіл підприємцю працювати на маршруті лише рік замість п’яти.

До слова, на маршрутах №20 та №156 переможці – «Транс-Уж» та «АТП-12107», – також не дотрималися умов конкурсу щодо вимог до автобусів. Але комісія не відмовила їм у перемозі. І дозволила, як і підприємцеві Симковичу, працювати рік.

Чому так? Термін працювати не більше й не менше року вимагає законодавство, – пояснив журналісту начальник відділу транспорту, державних закупівель та зв’язку міськради Петро Бобик, – а саме стаття 44 Закону «Про автомобільний транспорт». Відтак, зі слів пана Бобика, приблизно за 10 місяців буде оголошено новий конкурс на ці три маршрути, у якому зможуть узяти участь усі бажаючі.
 

Білі плями конкурсу перевезень

Автобуси із більшою місткістю; робота на найпопулярніших маршрутах до 23.00; облаштування машин GPS-обладнанням – такі позитивні месиджі йдуть зі стін міської ради щодо нових, чотирьох перевізників Ужгорода.

«Спільною працею сформовано якісний продукт, який повинен призвести до кардинальних змін у системі транспортного обслуговування ужгородців», – цитує офіційний сайт мерії голову конкурсної комісії, першого заступника міського голови Іштвана Цапа.

«Ми сьогодні, без перебільшення, вперше, без будь-якого втручання та лобіювання, провели абсолютно прозорий конкурс на пасажирські перевезення на міський маршрутах», – написав у Фейсбуку міський голова Богдан Андріїв.

Начебто, все ідеально. Водночас відомо, що претендентів було п’ятеро. Ще одного учасника – ПП «Шік-Транс» – не допущено до конкурсу. Офіційна причина – подані неналежним чином оформлені документи а також такі, що містять недостовірні дані. У 2010-2015 році «Шік-Транс» обслуговував два маршрути (№26, №27). Конкурс на ці маршрути відбудеться у березні.
 

Хто отримає мільйони за пільговиків?

Розподіл державних грошей як компенсації за перевезення пільговиків – окрема тема, на яку цікаво звернути увагу. Для ужгородців лайки водіїв із пенсіонерами, які законно мають право не платити за проїзд – звична річ.

Між тим, до 2016 року Ужгород отримував дотацію із держбюджету за перевезення пільговиків. Так, за інформацією міського Управління праці та соцзахисту населення, у 2014 році перевізники отримали4,87 млн грн. У 2015 році на це із державної казни передбачили 2,80 млн грн. Варто зауважити, що ці суми надходять перевізникам із запізненням – наприклад, станом на 1 січня 2016 року заборгованість з боку держказни склала майже 828 тис грн. Але рано чи пізно гроші однаково прийдуть.

І тут найцікавіше: розподіл державних грошей в Ужгороді відбувався не серед усіх 18 перевізників, які працювали у 2015 році. Пощастило лише вісьмом. Найбільше – 819 тис грн. дісталося «АТП-12107» родини ужгородського мера. Інші два переможці нового конкурсу – «Паннонія Авто-Центр» і «Транс-Уж» – також отримали по 647 та 348 тис грн.

У 2016 році у державному бюджеті, як відомо, не передбачено коштів на компенсацію перевезень пільговиків. Тому в Ужгороді міська рада цьогоріч планує виділити рекордні 13,5 млн грн. на компенсацію за пільговиків. Таке рішення затверджено на засіданні виконкому, тепер черга – за депутатами міськради, відповідний проект рішення уже з’явився на сайті. Тож лишається лише трохи почекати, аби побачити, як «розпиляють» між собою перевізники такий ласий шматок.
 

Школярів зі знижкою не підвозять

Попри те, що четверо ужгородських перевізників очікують на свої рахунки 13,5 млн грн. як компенсації, ані вони, ні міська влада нічого не кажуть про знижку на проїзд для школярів. А цього, між іншим, вимагає постанова Кабміну №1184 від 26 вересня 2007 року – у період із жовтня по 15 травня діти 6-ти до 14-ти повинні платити за проїзд зі знижкою 25%.

Наприклад, у Луцьку школярі, при вартості проїзду у 3 грн, платять за проїзд лише 1 грн. В Івано-Франківську пішли ще далі – там учні їздять безкоштовно, при цьому перевізники не отримують за це компенсацію.

Чому ж в Ужгороді школярі не їздять зі знижкою? У коментарі автору міський голова Богдан Андріївсказав, що це питання обов’язково вивчать. «Ми обов’язково розглянемо можливість надання пільг нашим школярам», – зазначив Богдан Андріїв. І додав: знає, що у Франківську проїзд для школярів безкоштовний, але там проїзд уже 4 грн. В Ужгороді ж поки що лише 3.
 

Мер запевняє: нікого не лобіює, усі рівні

Ми поцікавилися позицією у мера Ужгорода щодо факту перебування у власності його близьких родичів автоперевізного підприємства.

«У мене нема ніяких преференцій, там сім’ї належить, чи не сім’ї, усі перевізники працюють в однакових умовах, – зазначив Богдан Андріїв. – Я не присутній на конкурсах. Є там комісія, громадськість, активісти, будь ласка, – абсолютно всі працюють в однакових умовах. Я не хочу бачити, чути, щоб мені приписували якісь родинні зв’язки, лобіювання. Якщо хтось припише, тоді дайте мені факти, якщо я когось лобіюю. Я нікого не лобіюю, мені це не цікаво. Мені цікаві люди, які стоять на брудних зупинках, у болоті, і нема автобуса. Оце мене турбує!».

Щодо суми у 13,5 млн грн., яку цьогоріч планують виділити перевізникам, то міський голова каже, що раніше із державного бюджету як компенсацію передавали лише 10% від необхідної суми.

«Сума, яка у кожному році давалася як субвенція перевізникам, це складає 10 % від їх потреби. І коли ми від перевізників вимагаємо якості перевезень, хорошого транспорту, дотримання графіків і все таке інше, а вони взамін не мають можливості виконати якісь свої зобов’язання, тому що нема грошей… І щоб такого не виникало, ми пропозицію внесли на сесію, – пояснює Богдан Андріїв. – Українські перевізники наразі взагалі на грані зупинок, ви бачили – у Львові був мітинг. Я, спілкуючись з перевізниками, сказав, що почекайте, ми це питання найближчим часом розглянемо і внесемо такі зміни. Щоб, в підсумку, ми могли вимагати від перевізників те, що вони мають робити. Але вони, відповідно, мають бути забезпечені грошима».

Доречно нагадати, що в Ужгороді у 2010-2015 рр. автобуси їздили щонайдовше до 21.00. Інколи водії на власний розсуд вирішували – їхати чи ні – залежно від того, чи наповниться їх салон достатньою кількістю людей під час рейсу.

Чи буде в Ужгороді у міських автобусах від «оновлених» перевізників реальне «покращення», чи все лишиться як було – це пасажири відчують на собі вже в цьому році. Лишається додати, що, згідно з вимогами чинного законодавства, нинішні три перевізники після 5 років роботи матимуть перевагу на наступному конкурсі пасажирських перевезень – у 2021 році.