На Закарпатті щорічно реєструється близько 300 випадків захворювання на рак молочної залози

За його словами, щорічно в області реєструється 300 випадків захворювання. Андрій Русин переконаний, що покращити боротьбу з раком сьогодні може лише раннє виявлення хвороби: «Захворювання протікає безсимптомно, аж поки пухлина не набуває великих розмірів чи не дає метастази. Тому визначальною є перш за все зацікавленість самих людей у стані свого здоров'я, інакше проблему не вирішити», — каже професор. Лікар радить жінкам проводити самообстеження молочних залоз хоча б раз у місяць, а при найменших змінах звертатися до спеціаліста.

У групу ризику за діагнозом рак потрапляє майже 100 % закарпатців. Аборти, наявність раку у родичів, постійні стресові напруження, часте вживання кави і шоколаду — усе це покази до постійного профілактичного обстеження.

Щодо якості надання медичної допомоги, А Русин стверджує, що закарпатські фахівці здатні сьогодні працювати на рівні сучасних клінік Америки, Німеччини: «Ми можемо вилікувати 98 % людей при рако-вому захворюванні на першій стадії. Тому

наше основне завдання — раніше виявляти цю патологію і тоді з нею боротися».

Ярослав Дячун, лікар-онколог м. Ужгорода зауважив, що кількість свідомих жінок, які розуміють роль профілактики, на жаль, не зростає. Більшість задумуються над власним здоров'ям уже при занедбаному стані хвороби. «До лікарів, особливо онкологів, людям слід приходити завчасно, щоб випередити хворобу», — наголосив Ярослав Дячун.

Любов Жолудева, заступник головного лікаря онкодиспансеру звернула увагу на те, що жінки пенсійного віку рідше звертаються за медичною допомогою і тим більше з профілактичною метою. В Ужгороді ситуація, звичайно, краща, ніж у районах. Проте усі жінки незалежно від місця проживання повинні стежити за власним здоров'ям. «Обстеження у маммолога повинно стати звичною про-

цедурою для кожної жінки, як, наприклад, манікюр», — переконує Любов Жолудева.

В Ужгороді працюють маммологічний і маммографічний кабінети, розповіла ужгородський маммолог Рімма Конар. За її словами, жінки почали звертатися і з власної ініціативи, а не лише за направленням терапевта чи гінеколога. Протягом цього року було виконано близько 80 маммог-рафій для жінок віком понад 40 років, що проте не є достатньою цифрою, на думку професіоналів. Клінічно обстежено понад 600 жінок. Рак виявлено у п'яти пацієнток. Кабінет знаходиться в Ужгородській міській поліклініці. Рімма Конар радить робити маммографію раз на два роки жінкам після 40 років, після 50 років — один раз на рік..

До операції і в післяопераційний період жпгкам допомагає подолати біду громадська організація «Амазонки Закарпаття». ЇЇ голова Наталія Шаульська повідомила, що сьогодні понад 16 тисяч українок хворіїоть на рак молочної залози і більшості із них надто важко витримати це на психологічному рівні, тому їм необхідна реабілітаційна підтримка. Наталія Шаульська розповіла, що ще недавно отримати безкоштовний протез було важко. Тільки завдяки всеукраїнському рухові громадських організацій було відновлено право прооперованих жінок отримати безкоштовні протези. Крім того, жінкам, за словами Шаульської, доводилося після операції пройти ще 10 шсташдй для отримання протезу. За кілька місяцш його «вибивання» виникають різні супутні захворювання. Нині, знову ж завдяки клопотанням громадськості, перелік необхідних документів зменшився до чотирьох пунктів.

«Амазонки Закарпаття» розробили також програму реабілітації жінок і винесли питання створення реабілітаційного центру на розгляд депугати. Найбільша проблема — у приміїценні. Сьогодні навіть ніде розмістити вже подароване Закарпаттю польськими колегами реабілітаційне устаткування.

Закарпатських фахівців-реабілітологів часто запрошують до столиці, бо в Україні обмаль спеціалістів із реабілітації жшок. Закарпатські ж лікарі проходили відповідне навчання у Польщі, саме завдяки міжнародній спшпраці спеціалізованих громадських організації! Реабілітацією жінок професійно займається Ярослав Дячун. «Важко описати щастя жінки, яка позбулася післяопе-раційних набрякш руки, що вже майже не рухалася», — розповідає онколог. — Існують методики, відповідне устаткування, але зараз ми навіть не маємо приміщення для того, щоб його розмістити». Понад 500 пролікованих закарпатських жшок, за словами Ярослава Дячуна, потребують постійного нагляду і фахової підтримки, тож Ужгород доріс до потреби реабілітаційного центру, але розуміють це, на жаль, не всі відповідальні особи.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати