Картоплю, моркву, цибулю, часник сім’я закуповує з тим розрахунком, щоб вистачило на весь період холодів. Отже, купують щонайменше 200 кг картоплі, 50 кг капусти, 25 кг цибулі, 20 кг моркви, а ще часник, гіркий перець. Додамо 20 кг цукру для вина, яке сім’я готує з власного винограду — виходить 710 грн. Щоденний набір продуктів — хліб, олія або смалець, картопля та інші овочі, квасоля чи горох, консерви, томати, крупи, яйця, молоко, сир, сметана, спеції, сіль, кава, чай, лимони, яблука, цукерки, мед. Якщо підсумувати витрати на їхнє придбання (з урахуванням закупівель, зроблених на зиму), то вийде щодня по 41,15 грн. За місяць — 1234,50 грн. Але не враховані м’ясо, сало, птиця та риба (або вироби з них). На їхнє придбання витрачають близько 15 грн. щодня, тобто 450 грн. на місяць. Кожен із чотирьох членів сім’ї щодня витрачає близько 6 грн. Сукупні витрати на харчування за місяць становитимуть 2327,50 грн. Ще 1350 грн. «тягнуть» проїзд, хімія, кометика, одяг, взуття та інші потреби.
Наскільки подорожчали продукти з початку року, %
Соняшникова олія 49,5
Мука 28,1
Фрукти 26,9
Масло вершкове 20,4
Овочі й картопля 22,8
Яйця 18,9
Молоко 15,4
Хліб і хлібопродукти 10,6
Іван і Надія отримують на двох 2540 грн., ще 150 стипендіальних має їхній син-студент. Для задоволення потреб ще потрібно 1016,50 грн.
А ще залишаються поки що неоплачені, та далеко не зайві портреби — профілактика хвороб, відпочинок, придбання домашньої техніки, меблів, книг, відвідування театрів, кіно, концертів, поїздки до родичів, поточний ремонт квартири.
Підсолоджує гірку пігулку від усвідомлення мізерності затрат на всі ці «розкоші» теплий період року. Тоді за газ не треба платити, відсутні витрати на школу, дешевші овочі та фрукти. Втішає також, що син — майбутній комп’ютерник — навчається у вузі на держзамовленні...
Є таке модне нині слово — «крутитися». Ось так і роблять усі, за винятком доньки-школярки. Син підробляє, створюючи веб-сторінки, батько пише в газети статті за гонорари. А ще каже по секрету, що пише курсові та контрольні для своїх же студентів. Не безплатно. Іван і Надія сподіваються, що, коли син вивчиться, то поїде в Євросоюз як фахівець з інформаційних технологій. Там задовольняють усі потреби, включаючи «розкоші», із зарплати. А там, дивись, і в сім’ї життя хоч трохи налагодиться.