ВИВЕЗЕННЯ СМІТТЯ: ХОЧУ – ПЛАЧУ, ХОЧУ – НІ
Багато хто ще й дотепер пам’ятає “сміттєве літо 2006-го”, коли контейнерні майданчики в Ужгороді не очищувались тижнями. У вересні того ж року міська влада реорганізувала процедуру вивозу твердих відходів – сміття з контейнерів почали забирати замість одного аж 5 підприємств, як комунальної, так і приватної форми власності. Ними стали Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство (КШЕП), КП “Уж”, ТОВ “Еко-1”, Комбінат комунальних послуг (ККП) та ТОВ “Житло-сервіс”. Двоє останніх пропрацювали у цій сфері не більше кількох місяців. Сьогодні сміття прибирають 3 підприємства.
Коли вони починали працювати, міські чиновники запевняли, що сміттєвивіз стане вигідним бізнесом. Конкуренція забезпечить високу якість роботи. Відтоді пройшло багато часу, проте разючих змін сьогодні помітити досить важко. Сміттємайданчики очищуються нерегулярно, відтак контейнери потопають у купах сміття. Начальник управління міського господарства Іван Крайниківський, до якого ми звернулись за коментарями стосовно оцінки діяльності підприємств, зазначив, що найкраще з вивозом сміття пораються у КШЕП, у КП “Уж” – задовільно і незадовільно у ТОВ “Еко-1”. “Не зрозуміло чому, – говорить І.Крайниківський про КП Уж”, – але робота підприємству дається важко. “Еко-1” – приватна структура, яка обслуговує маленький мікрорайон і, на мій погляд, працює незадовільно. Вона не може організувати системної роботи”. Причиною неорганізованості регулярного відвозу сміття директор ТОВ “Еко-1” Любов Вакула пояснила тим, що далеко не всі мешканці мікрорайону, який обслуговує організація, платять за його вивіз.
Отже, головною причиною незаводільної ситуації з вивозу твердих відходів службові особи називають одну – населення не платить за цю послугу. Виникає питання: чому? Нині тариф за послугу вивозу твердих відходів складає 4,99 грн. за кожного зареєстрованого у помешканні жителя. Відповідно сім’я з 4 чоловік платить майже 20 грн. Закарпатське відділення Антимонопольного комітету України висловило свої претензії до процедури формування цього тарифу, але, міська влада їх просто проігнорувала. Таким чином плата за вивіз сміття ужгородцям включена не у вартість квартплати, а як плата за окрему послугу. Минулого року міські чиновники запевняли, що платитимуть усі, а на тих, хто цього робити не буде, знайдуть управу, включно аж до судового позову. Та сьогодні городяни не те що не платять за цю послугу, а навіть не укладають з підприємствами договори. Так, із КШЕП уклали угоди всього 51% жителів території району, котрий воно обслуговує. Такий же показник у районі, який обслуговує КП “Уж”. Із ТОВ “Еко-1” угоди уклали 60% мешканців. Отже, майже половина мешканців Ужгорода за вивіз сміття не платить. З одного боку, це погано. Погано тим, що підприємства усю відповідальність за жахливий стан сміттєвих майданчиків перекладають на мешканців – мовляв, не платите, то й живіть у бруді. А з іншого, будь-який громадянин може заявити, що ціну розміром майже у 5 грн. він вважає необґрунтованою. І наведе свої аргументи: чого я маю плати за сміття окремо, а не разом із квартплатою, як це було раніше? Чого саме 5 гривень за мешканця? Хто і на якій підставі так вирішив? Саме тому, напевно, ціни за вивіз сміття більшість ужгородців вважають лише забаганкою місцевих чиновників. Можливо, саме тому підприємства ще не подали жодного судового позову проти неплатників?.. Очевидно тому, бо знають – справа проти неплатників може бути ними програна. Зрештою, така пасивність щодо судових позовів наштовхує на іншу думку – свідомі городяни, котрі дослухалися до рішення міської влади і платять 5 грн. за кожного члена родини, по суті, розраховуються і за тих, хто зовсім не збирається платити за вивіз сміття, а також за тих, хто живе у приміських селах і регулярно вивозить свій непотріб у міські контейнери.
Отож можемо констатувати, що справа з організацією вивозу твердих відходів в Ужгороді пущена на самоплив. Хто хоче – платить, хто не хоче – ні. А сміттєві контейнери, тим часом, продовжують бути переповненими. З них вітер розносить непотріб по всьому місту.
ШТРАФ ЗА ВИКИДАННЯ БУДВІДХОДІВ У КОНТЕЙНЕРИ Є МЕНШИМ, НІЖ ВАРТІСТЬ ЇХ УТИЛІЗАЦІЇ ЗАКОННИМ СПОСОБОМ
Ще однією проблемою ужгородських сміттєвих майданчиків є вкидання туди будівельного сміття. Мало кому спадає на думку вивезти відходи від ремонту квартири законним способом – замовивши відповідну послугу у підприємств. Так, директор КШЕП Іван Дубак повідомив, що з фізичних осіб ще ніхто не звертався до підприємства із замовленням такої послуги. Її замовляють тільки юридичні особи, а от городяни воліють викидати будівельне сміття, де заманеться. Менеджер ТОВ “Еко” Марія Помернюк, яке надає послуги індивідуального вивозу сміття, також відзазначила небажання людей цим користуватись. Навіть за тієї умови, що підприємство вивозить 4 куб.м за ціною 140 грн. Це при тому, що вартість вивозу одного куба, затверджена міськвиконкомом, становить 83 грн.
Зазначимо, що торік міські чиновники обіцяли вирішити проблему створенням муніципальної поліції, яка слідкуватиме за порядком на контейнерних майданчиках. Як повідомив начальник муніципальної поліції Ужгородської міської ради Микола Дем’янчук, за 6 місяців роботи установи складено 300 протоколів про адмінпорушення, половина з яких стосувалося саме викиду будівельного сміття. Але законодавство передбачає за таке порушення штраф... у розмірі від 17 до 51 грн. І не треба рахувати, що дешевше – вивезти 1 куб сміття, заплативши при цьому 83 грн., чи викинути все на найближчому смітнику, і навіть якщо тебе впіймали, заплатити 51 грн. штрафу.
НЕМАЄ СМІТНИКА – КИДАЄМО ПІД НОГИ
Головними винуватцями бруду на вулицях можемо вважати самих себе, оскільки ми забули гасло: “Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять”. Минулого року міська влада нас ще виховувала, писавши на білбордах заклики на кшталт: “Не роби зі свого міста WC, користуйся смітниками”, чи “Увімкни свою совість – чистота у місті починається з тебе”. Напевно, міська влада думає, що ужгородці вже стали вихованими, тому сьогодні таких білбордів уже не зустрінеш. Між тим, сміттєвими урнами міська влада забезпечила нас лише у центрі міста, а в інших районах Ужгорода урни зустріти досить важко. От і кидають ужгородці дрібний непотріб прямісінько собі під ноги. Щоб наочно переконатись у цій тезі, вам варто відвідати хоча б площу Поштову після закінчення на ній концерту – саме тоді вона перетворюється на масштабне сміттєзвалище.
“У міста немає змоги біля кожного поставити двірника, – зазначає начальник управління міського господарства І.Крайниківський. – Люди самі мають розуміти, що не можна викидати сміття, де заманеться. Хоча, коли наші громадяни виїжджають за кордон, то там вони це прекрасно розуміють, там вони не смітять, бо знають, який штраф на них очікує”.
Отже, як бачимо, міські чиновники апелюють до безкультурності громадян. Але останніх можна б було зробити культурними... До прикладу, якби та ж сама муніципальна поліція на гарячому впіймала того, хто викидає пачку з-під цигарок, оприлюднила його б прізвище на сторінках преси чи, краще того, обличчя на білбордах. Можливо, це звучить смішно і наївно, але бажаний ефект би був. І набагато ефективніший, ніж штраф у розмірі від 17 до 51 грн.
ДО ЄВРОПИ ЩЕ ДАЛЕКО
Враховуючи несплату населення за послугу вивозу сміття, можемо зробити висновок, що в Ужгороді ця справа так і не стала прибутковою. А весь ентузіазм причетних до неї, схоже, давно уже вщух. Так, свого часу Сергій Борисенко говорив, що очолюване ним новостворене КП “Уж” введе премії для тих, хто повідомлятиме про “сміттєві диверсії” і накладатиме штрафи на порушників. За весь час роботи КП “Уж” жодного подібного факту не було зафіксовано. Схоже, що вже і не буде.
Порівняно недавно була обнародувана інформація про будівництво сміттєпереробного заводу. Натомість сьогодні маємо лише горезвісне барвінківське сміттєзвалище, яке дійсно переробляє... сміття на смердючий удушливий дим, який час від часу розноситься околицями Ужгорода. Варто згадати серпневу пожежу на звалищі, з якою ледве впоралися вогнеборці.
Утилізація твердих відходів сьогодні навіть близько не подібна до європейської. І стане подібною ще не скоро. Та, схоже, сьогодні це мало кого хвилює. Жити у бруді всі вже звикли, і, напевне, сміття на вулицях уже стало невід’ємною часткою нашого життя.
Високі посадові особи і дрібні чиновники Ужгородської мерії часто навідуються до європейських міст-побратимів. Однак жодного переймання досвіду у результаті цих відвідин у сфері збуту і утилізації сміття ужгородці не бачать.