Як повідомляло Закарпаття онлайн, сьогодні під час чергового зідання виконкому Ужгородської міської ради було ухвалене рішення про передачу Мукачівській греко-католицькій єпархії бруківки, аби нею відтак був вимощений створюваний перед кафедральним греко-католицьким собором сквер.
Рішення про "передачу" каменю вносилося зголосу, попередньо у засобах масової інформації не оприлюднювалося. З огляду ж на те, що йшлося фактично про "передачу бруківки", і пам'ятаючи про наявність такої ще з часу зняття історичного каменю на вулиці Швабський, журналісти логічно і безсумнівно пов'язали усе це в одне: передавати ж бо можна лише те, що вже є по факту.
Втім, як виявилося, висновки було зроблено помилково: владі, щоби "передати" бруківку, таки довелось її спочатку знімати - як з'ясовується нині із владних медіа, для мощення скверу використають бруківку з вулиці Кошицької, де сьогодні бруківку саме почали розбирати.
Відтак, питання про долю бруківки, яка тривалий час зберігалася на так званій "стоянці Погорелова", а відтак, начебто, була відвантажена для зберігання на територію КП КШЕП, залишається відкритим.
Як і питання правдивості тверджень працівників, які здійснюють роботи з облаштування скверу, щодо "самостійного" падіння майже двохсотлітнього історичного муру. Як повідомляло Закарпаття онлайн, на вулиці Капітульній, одразу поблизу головного собору Мукачівської греко-католицької єпархії, у ніч проти минулої п'ятниці «впав» історичний мур. Так, майже два століття мур, віднесений до нехай і своєрідних, але від цього не менш цінних, об’єктів культурної спадщини простояв, а тут, раптом, упав. Саме на версії "самостійної руйнації" стіни наполягали робочі. Тоді як перехожі бачили на місці інциденту працюючу спеціалізовану техніку, а спеціалісти запевняли, що подія розцінюється не інакше, як акт вандалізму, здійснений із конкретним умислом. Як от, наприклад, облаштування за рахунок знищення історичної спадщини нового об'єкту у вигляді скверу, а хоб би й такими методами.
