26 вересня. Київ. НСК «Олімпійський». 10 618 глядачів
"Динамо" (Київ) - "Говерла" (Ужгород) 2:0
Голи: Артем Кравець 33, О. Гусєв 61
«Динамо»: Шовковський (к) – Віда, Хачеріді, Драґовіч, Антунеш – Рибалка – Ярмоленко, Міґел Велозу, Беланда (С. Сидорчук 58), О. Гусєв (Д. Ґонсалес 68) – Артем Кравець (Жуніор Мораєш 73)
Тренер – Сергій Ребров
«Говерла»: Рудько – П. Іванов, Лухтанов, Яґодінскіс, С. Люлька (к) (М. Ряшко 80) – Олексій Савченко, І. Гончар – Хобленко, Гемега, Каверін (М. Сергійчук 46) – Кузик (Є. Чумак 77)
Тренер – В’ячеслав Грозний
Судді: Труханов – Плужник (обидва – Харків), Альохін (Хмельницький)
День, який, мабуть, вартувало б зробити національним святом. 26 вересня народився чинний президент Петро Порошенко. І дуже символічно, що саме в такий день футбольне середовище відзначило двома мегадербі - київсько-тернопільським, окрасою якого став лайнсменський гол Алекса Тейшейри, і перше в історії елітного дивізіону суто динамівське.
Видно, наставник ужгородців В’ячеслав Вікторович Грозний таки прислухався до порад і порадився зі своїм динамівським колегою стосовно складу на матч. Динамівцям треба готуватися до матчу Ліги чемпіонів і до цього треба ставитися з розумінням. В’ячеслав Вікторович не та людина, яка зосереджуватиметься на своїх містечкових інтересах. Звичайно, у складі ужгородців не було гравців, які близькі до потрапляння в першу динамівську команду найбільше. Мова про Євгена Чумака і Дмитра Хльобаса. В усьому іншому амбіційний наставник собі не зрадив. Звісно, треба згадати про дискваліфікованих Павла Кутаса і Андрія Цурикова. Всі інші були на місці. Ворота «Говерли» захищав Артур Рудько. В обороні справа наліво розташувалися Павло Іванов, В’ячеслав Лухтанов, Віталіс Яґодінскіс та капітан Сергій Люлька. В опорній зоні поряд зі звичним Олексієм Савченком за відсутності Чумака діяв Ігор Гончар. Під нападником Орестом Кузиком розташувалися Віталій Гемега, Олексій Хобленко (справа) та Віталій Каверін (зліва).
Найгіршою ж напередодні сьогоднішнього матчу інформацією стала відсутність навіть у резерві одного з лідерів киян Дениса Гармаша. В іншому склад динамівців був прогнозованим. Воротар – капітан Олександр Шовоквський. Справа в обороні за відсутності дискваліфікованого Даніло Сілви діяв Домаґой Віда. В центрі оборони грали Євген Хачеріді та Александр Драґовіч, зліва – Віторіну Антунеш. В опорній зоні, відпочивши в матчі з «Оболонню-Броваром», знову вийшов Сергій Рибалка, а над ним поряд із Міґелом Велозу замість Гармаша вийшов Юнес Беланда. Роль правого вінґера виконував Андрій Ярмоленко, а справа грав не Дерліс Ґонсалес, а Олег Гусєв. На вістрі атаки, як і тиждень тому в Луцьку, вийшов Артем Кравець.
Не треба було бути великим оракулом, щоб спрогнозувати, що матч розпочнеться атаками господарів. Розпочнеться і закінчиться – так буде правильніше. Суперники свою місію розуміли дуже добре і поперед батька в пекло не поспішали. Так, свої тактичні маневри гості відпрацьовували (приміром, Кузик і Каверін почергово змінювали вістря наступу з лівим краєм півоборони), але якихось надто рішучих кроків не здійснювали. Динамівці ж, наступаючи неквапом, шукали попереду свого лідера Ярмоленка. Лише впродовж стартових 20-ти хвилин Андрій опинявся на позиції близькій до ударної чотири рази, але щоразу оборонці його спроби блокували. Значно небезпечнішим міг бути випад Беланди. Юнес, отримавши діагональну передачу від Гусєва зліва, випередив у районі одинадцятиметрової позначки оборонця, але пробив над поперечиною. Ще раз марокканець міг створити гольовий момент, коли отримав м’яч перед півколом і віддавав вліво на Гусєва, але цей намір розгадав Лухтанов.
Впродовж стартових тридцяти хвилин арбітр Костянтин Труханов дав лише два свистки. Щоб не задрімати під впливом безкомпромісного характеру поєдинку, фанатський сектор «Динамо» розійшовся в різні боки і влаштував забаву лава на лаву. А ще динамівські ультрас у цей час розтягли полотнище промовистого змісту – «SaveFCMZ». Не так давно ті, хто це писав, і ті, про чию команду пишуть, вважалися якщо не ворогами, то як мінімум не однодумцями.
Між тим, поки фанати забавлялися, кияни нарешті сподобилися на перший у матчі гол. То Кравець, віддавши передачу в район одинадцятиметрової позначки на Ярмоленка, отримав від Андрія зворотню передачу на хід п’ятою. Зовні надзвичайно ефектну комбінацію Артем завершив ударом сходу в ближній, лівий від воротаря Рудька кут – 1:0.
До перерви суперники, не сильно напружуючись, встигли обмінятися двома ударами. Обидва були неточними: Гусєв метрів з 22-х пробив над поперечиною з гри, а Кузик з 25-метрової відстані запустив у «молоко» штрафний.
Відразу після перерви рішуче налаштований В’ячеслав Вікторович Грозний випустив на вістря атаки замість Каверіна Михайла Сергійчука. Для суперників, звісно, то мало бути дзвінком, який пролунав ще гучніше, коли відразу з поновленням гри метрів з 16-ти Гемега пробив поруч із стійкою воріт Шовковського. Рішучість тренерів і футболістів «Говерли» не мала меж.
Зрештою, попри непереборну жагу закарпатців до перемоги, високий клас команди київського «Динамо» таки брав своє. Ярмоленко здалеку пробив з лівої над поперечиною, а Кравець невдовзі навіть після рикошету від оборонця суперників виходив на побачення з Рудьком, але з ближньої дистанції переграти Артура не зумів. Не менш зручну нагоду Артем втратив через лічені хвилини, коли розрізним пасом зліва між Івановим і Яґодінскісом його на ворота виводив Велозу. Кравець попервах наче й вирвався з-за спин оборонців, але потім став їх розхитувати й врешті Іванов удар нападника киян заблокував.
Другий гол «Динамо» забило вже після того, як Ребров випустив замість Беланди Сергія Сидорчука. Саме свіжий гравець і виступив асистентом. Отримавши на правому фланзі передачу від Ярмоленка, Сидорчук м’яко викотив м’яч вздовж штрафного майданчика на забутого оборонцями Гусєва, а Олег метрів з десяти промахнутися не міг – 2:0.
Втретє динамівці могли забити після того, як Антунеш зліва гарно навісив на дальню стійку, а Ярмоленко, замикаючи цю передачу, спершу не влучив по м’ячу повноцінно, а з другої спроби переграти Рудька не зумів, заробивши лише кутовий. А через лічені хвилини Андрій хотів порадувати публіку, а вийшло насмішити. Казус вийшов із фінтом Зідана, в якому Андрій зробив осічку, не маючи поряд жодного із суперників.
Та Реброву таки вдалося збадьорити свою команду. З допомогою гравців, які вийшли на заміну і мали що доводити. Крім Сидорчука, мова про Дерліса Ґонсалеса та Жуніора Мораєша. Кожен із них, отримавши свої хвилини, створив у атаці чимало корисного. Сидорчук крім гольової передачі виконав ще один потенційно результативний пас справа, але Кравець якимось дивом до м’яча головою в цьому епізоді не дотягнувся. Ґонсалес бив здалеку, йшов в обіграш, прострілював і навіть одного разу, прокинувши м’яч у межах карної зони між двома центральними оборонцями, претендував на пенальті. Та арбітр вирішив на позначку не вказувати і вочевидь був правий. Свій вихід майже на побачення із Рудьком невдовзі після появи на полі мав і Мораєш. Але пробив Жуніор точно в те місце, яке закривав воротар.
То був матч імені тих, хто допускав команду зі страшенними боргами, без гравців і власної школи до чемпіонату. Матч для людей, які кількістю команд імітують якість чемпіонату. З таким же успіхом динамівці могли сьогодні ради потрібного їм тренувального спарингу не ганьбити й без того занепалий статус турніру, який велично іменують Прем’єр-лігою, а зіграти контрольний поєдинок із однією зі своїх молодіжних команд. Користі, мабуть, було б більше.
Іван Вербицький, UA-Футбол