Сплюндрована Говерла...

Про численні антиукраїнські акції на півдні та сході України, особливо у Криму – годі й казати. Але такого, аби вандали-україноненавистники забирались для здійснення своїх вчинків на саму Говерлу – ще не було! І не те, щоб потайки зробили своє темне діло і прискали у кулак у підпіллі. Навпаки – нині глузують з України відверто, як ніколи. Хто та як? Чесне слово, не хочеться зайвий раз робити негідникам рекламу, але доведеться. Згідно правила „ворога треба знати у обличчя”. Тож, мовою оригіналу про те, що відбулося на Говерлі: „Российская организация Евразийский Союз Молодежи заявляет об уничтожении ее активистами Государственного Герба Украины, установленного на Говерле, и переименовании вершины в пик Сталина. ..Силами отдельного горного подразделения ЕСМ на горе Говерла спилен и осквернен символ оккупации Украины - Тризуб. ... Уничтожена гранитная доска украинской сектантской церкви. Разбит гранитный памятный знак, посвященный т.н. "конституции Украины", вместо символа украинских коллаборантов жовто-блактного прапора над горой водружен стяг Евразийского Союза Молодежи. Этим беспрецедентным актом евразийского энтузиазма ЕСМ заявляет, что время т.н. "незалежной Украины" заканчивается. Вместо уродливого лимитрофного образования мы построим Великую Украину в составе Евразийской Империи”. Після галасу, піднятого журналістами та обуреними громадянами, Служба безпеки України зробила заяву, згідно якої виходило, що насправді вандали видають бажане за дійсне. Вони начебто й справді піднялись на Говерлу, але суттєвого урону тамтешній символіці не нанесли – обійшлися популярними нині фотомонтажем. Зокрема, прес-служба СБУ заявила, що злочин скоїли „троє молодиків – члени забороненої Українським Судом організації "Євразійська спілка молоді". ... СБУ отримано матеріали, які свідчать, що цей ганебний вчинок координували з території Російської Федерації керівники ЄСМ Павло Заріфулін та Олександр Дугін, яким Службою безпеки в червні 2006 року було заборонено в’їзд в нашу державу терміном на 5 років. ...Зловмисники 12 жовтня прибули в Україну спочатку до Сум та Києва. У подальшому переїхали до підніжжя гори Говерла та здійснили сходження на неї, де імітували спилювання деталей конструкції у вигляді малого Герба України та нанесли фарбою на пам’ятний знак Конституції України емблему ЄСМ. Прапора України на той час на флагштоку не було. Після цього зловмисники зняли свої дії на камеру мобільного телефону і, зробивши на неї ряд фотознімків, спустилися з гори та потягом залишили територію України. Увечері 17 жовтня Савін (один з організаторів акції – Г.Д.) змонтував знімки, додавши зображення розбитих гранітних плит, пошкоджених металевих частин тощо, і 18 жовтня ц.р. розмістив їх на веб-сайті ЄСМ разом з відеороликом, на якому імітується перепилювання тризубу (насправді ця деталь флагштоку знімається). Наявні у розпорядженні СБ України матеріали свідчать про те, що вищевказані протиправні дії були сплановані на території Російської Федерації. Крім цього встановлено, що фотографії, на яких зображено спилювання тризубу, розбивання плити та пошкодження інших знаків є сфабрикованими, про що свідчать висновки оперативно-слідчої групи. СБУ повідомляє, що на даний час державні символи та пам’ятний знак Конституції України розташовані на горі Говерла перебувають в первинному стані. 20 жовтня 2007 року Службою безпеки направлені до Генеральної прокуратури України зібрані матеріали перевірки для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства. По суті викритих СБУ злочинних дій іноземців також поінформовано МЗС України”.

Нова сторінка безкінечного чорного спису

Примітно, що першими перевіряти справжність акту вандалізму кинулися не ті, хто повинен це робити за службовим обов’язком – СБУ та міліція, а ... читачі Інтернету. Просунуті у техніці користувачі мережі запідозрили, що маємо справу із фотомонтажем. По дрібних нюансах, мало помітних звичайному оку, вони визначили, що масштаби вандалізму на Говерлі організаторами дещо перебільшені. Проте й інформація СБУ здавалась мало переконливою. Наприклад, щодо зйомок мобільним телефоном: навряд чи, роблячи зухвалу і доволі дорогу вилазку, організатори не запаслися б більш якісною технікою. Відтак, знімалося усе не мобільник, а на добрий цифровий фотоапарат (навіть марку його „інтернетчики” вирахували). Такі проколи, прямо кажучи, Службі безпеці честі не роблять. Більш того, у журналістів, які відреагували на акцію „євразійців” куди швидше за офіційні органи влади, викликав підозру той поспіх, з яким СБУ начебто поквапилась ліквідувати сліди злочину. Бо хіба не дивним було повідомлення про те, що співробітники СБУ разом із громадськими організаціями та органами влади Івано-Франківскьої та Закарпатської областей у суботу провели роботи по відновленню пошкоджених вандалами символів держави? Те, що це поквапились зробити представники громадськості – честь їм та хвала. В такий час на Говерлі страшенний вітер і холод, тож працювати в таких умовах – справжній подвиг. Але чи потрібен він? Хіба громадськість не чекає іншого – затримання злочинців? От якби телебачення показало їх, прибираючими Говерлу після того, як нашкодили, під суворими поглядами кількох міліціонерів, суспільство отримало б хоч якесь моральне відшкодування. Та де ж там – „євразійці” без жодного покарання зникли і тепер знову відверто глузують з усіх нас! Навіть гидко приводити усі слова, які на тому ж сайті „євразійців” оприлюднені і цитуються вже після скоєння злочину: "Евразийский Союз Молодёжи... крайне благодарен Наливайченко (в.о. голови СБУ – Г.Д.) за проделанную работу и идиотское заявление. Теперь ни один украинский или российский суд не возьмётся обвинять наших активистов, покоривших пик Сталина (Говерлу). Потому что СБУ установило, что ничего не было. И это прекрасно. СБУ в Украине работает на ЕСМ, советуем нашим активистам теснее работать с этой дружественной структурой. Наливайченко мы принимаем в почётные члены Евразийского Союза Молодёжи за неоспоримые заслуги перед организацией. Надеемся на его помощь и в будущем - когда наши боевики будут отпиливать голову Виктору Ющенко прямо на Банковской улице. Наш друг Наливайченко квалифицирует это как фотомонтаж и "ловкий трюк". Т.н. "Государство Украина" ещё раз расписалось в своей беспомощности. Сначала представители госвласти подняли дикий вой, а потом сами ему ужаснулись. Значит, на территории этого временного лимитрофного образования можно делать всё что угодно. СБУ и МВД Украины - это фантастика. У нашего антифашистского подполья на этой оккупированной территории открываются самые головокружительные перспективы... Слава Великой Украине в составе Евразийской Империи! Смерть идейным детям Шухевича! Украина будет свободной от фашизма!"



Отакої. І що нам усім з того, що слідчий підрозділ управління МВС Івано-Франківської області порушив кримінальну справу у зв’язку з подіями на Говерлі - "за фактом грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю"? Що з грізних заяв СБУ? На жаль, але я особисто впевнений, що заведена справа ляже в той довжелезний ящик, де лежать інші поховані справи – від вбивства Георгія Гондадзе та багатьох інших журналістів до фальсифікацій виборів у 2004 році, від справи з „плівками Мельниченка” до справи завезення в Україну „преміксів” та інших токсичних відходів. Бо в кожному випадку знаходиться купа причин, аби злочин не розкривати. Знайдеться вона, на жаль, і зараз. Тому що „Євразійський союз молоді”, незважаючи на заборону, спокійнісінько діє собі на теренах України (а керується з Москви). СБУ й тут помиляється (що ж то за прес-служба в цього відомства така?) – насправді діяльність ЄСМ заборонена тільки в одній області, харківськім окружним адміністративним судом. Ідейний натхненник „євразійців” – громадянин Російської Федерації політолог Олександр Дугін, дійсно отримав від СБУ заборону на в’їзд в Україну. Але всього на кілька тижнів. Бо у відповідь на заборону відвідувати нашу країну її відвертим ворогам - окрім Дугіна, також депутату Державної думи РФ Костянтину Затуліну та першому віце-спікеру Держдуми Володимиру Жириновському, Росія у відповідь заборонила (без оголошення причин) в’їзд раднику президента України Миколі Жулинському та тодішньому нардепу і бізнесмену Петру Порошенку. Внаслідок чого наше міністерство іноземних справ мусило скасувати список російських „персон нон грата”.

Тож нині, напередодні зими і ще не встановлених нових цін на російський газ хіба стане наша влада переслідувати „орлів” Дугіна, який, окрім іншого, є керівником Центру геополітичних експертиз експертно-консультативної ради з проблем національної безпеки при Держдумі РФ? Нам плюнули – ми обтерлись....

Вороги Говерлу паплюжать. Друзі – також...

Акція вандалізму на вершині Говерли змушує, окрім роздумів на тему „Чого варта держава, яка не вміє себе захищати?”, задуматись і над іншим питанням: а чи поважають гору-святиню самі українці? Згадаймо епопею з вилазкою джипу на вершину Говерли. Попри усі протести і преси, і громадськості, і керівництва двох заповідників, організатори того авто-шоу таки витягли (ледь не на руках) „Ніву-Шевролє” на верхівку гори і навіть зробили по ній коло пошани. Про що й повідомив журналістів у середині жовтня генеральний директор журналу «Украина За Рулём» Анатолій Бурбеза, зробивши урочисту прес-конференцію по підсумках доволі тривалої експедиції. Здається, цей пан так і не зрозумів обурення своїх співгромадян – ну, прокотились хлопці позашляховиком там, де усіма законами це заборонено, ну то й що?

А масові підняття на Говерлу? Це коли ледь не тисячі людей одночасно підіймаються на найвищу точку країни, і швидко відмітившись на ній відкоркованим шампанським, горілкою, пивом (і з закусками, само собою) залишають по собі купи сміття. Сміття потім доводиться прибирати працівникам заповідників (Говерла лежить на межі закарпатського Карпатського біосферного західнику та івано-франківського Карпатського Національного Природного Парку) та громадським організаціям. Така собі Сизифова праця. Тільки з розподілом обов’язків – одні тягнуть на гору сміття, інші його зносять. І не видно цьому кінця-краю...

Врешті, звернемось до самого оформлення того п’ятачка кам’янистої поверхні, на яку так прагнуть тисячі „прочан” (до речі, за думками фахівців-екологів, такі „прощі” необхідно забороняти і для групових сходжень встановлювати квоти, відповідні графіки, обов’язково збирати кошти, які б шли на поповнення бюджетів заповідників і витрачались на їх облаштування). Нині поверхня Говерли – суцільна еклектика, і як на мене, торжество несмаку – як власне, і по всій країні сьогодні. Облаштування Говерли нагадує мені ... київський Майдан Незалежності. Той після численних дорогущих реконструкцій гострослови обзивають не інакше як „Застиглий Поплавський”. Натякаючи на архітектурну попсу, що не робить честі столиці європейської країни. Те ж і Говерла – бездушний сталевий хрест 7-метрової висоти, неподалеку – ще один, ніби плетений з проволоки, кілька стел та каменів, розписаних туристами у стилі „Тут був Вася” тощо. Не видно якоїсь цілісної ідеї, навпаки – точно як і по всій країни, наче за принципом „що хочу – то й роблю”. В останньому моєму сходженні на Говерлу (минулого року) там з’явилася ще якась саморобна арка, вся обліплена поліетиленовими кульками та пластиковими пляшками. Наче наочне відображення давнього віршу „...Пластмасовий світ переміг”.

Впевнений – на Говерлі необхідне замість регулярного накопичення „малих архітектурних форм” зупинитись на облаштуванні одного, в міру скромного, але із смаком, обов’язково на основі публічного конкурсу, символу. Спаплюження якого було б настільки образливим для всієї української громади, щоб у потенційних вандалів і думки про його плюндрування не виникало.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати