У закарпатському реабілітаційному центрі мешкає вісімнадцять бурих ведмедів з усіх куточків України. Тут вони проходять адаптацію до дикої природи. У розпорядженні тварин понад дванадцять гектарів лісу. Ще у 2011-му році, коли відкривали центр, Міністерство екології обіцяло піклуватися про нього і його вихованців.
«Річ у тім, що міністри часто змінюються, а разом з тим і їхнє ставлення до реабілітаційного центру. На сьогодні у нас взагалі немає міністра. Тому буває, що важко вирішувати питання», – каже заступник директора НПП «Синевир» Іван Маркович.
Центр розрахований для реабілітації трьох десятків клишоногих, але наразі нових мешканців тут не приймають, адже непросто прогодувати і цих. Та й апетит у них чималий.
«Самці з‘їдають до 18 кілограмів продуктів – 2 кілограми риби, 2 моркви. Менші ведмеді – по півтора кілограми. Самочки їдять менше», – пояснює директор Центру реабілітації бурого ведмедя Ярослав Бундзяк.
Державних коштів на харчування не вистачає. Особливо важко в перші місяці року, коли гроші з бюджету ще не надійшли. У таких випадках ведмедів рятують підприємці. Щоб перестрахуватися фінансово, цьогоріч вирішили зробити вхід до парку платним. Із туристів просять небагато – від 3-х до 15-ти гривень. І, кажуть, це допомагає. Та й самим туристам грошей на ведмедів не шкода.
«Ведмеді тут не худі, а це означає, що їх доглядають. Кажуть, потім тварин випускають в ліс, який тут огороджений драбинкою. Враження приємні», – зізнається турист Ігор.
Та у центрі вже переймаються тим, як тварини зимуватимуть. Якби всі вони впали у сплячку, проблем не було б. Але тут спатиме лише частина ведмедів, решта ж потребує особливої опіки та харчування. А от де взяти на це грошей, наразі невідомо.
ZIK