В Ужгороді міркували про "заміщення" спалювання соломи на використання її як органічні добрива чи для виробництва палет

Через складну ситуацію, що склалася із пожежами на об’єктах та в екосистемах краю у минулі спекотні дні, в Закарпатській облдержадміністрації проведено позапланове засідання регіональної комісії під керівництвом заступника голови ОДА Михайла Рівіса.

Як доповів начальник відділу реагування на надзвичайні ситуації управління ДСНС України у Закарпатській області Дмитро Лешко, на території краю кількість пожеж у лісових масивах збільшилася у 1,6 рази, природних екосистемах також у 1,6 рази. «Загалом у 2015 році на Закарпатті виникло 1446 пожеж, проти 975 у 2014 році. З них на об’єктах – 83, у житловому секторі – 529, автомобілі – 86, у лісах – 17, суха рослинність, сміття – 747», - конкретизував Дмитро Лешко.

За його словами, основними причинами пожеж у природних екосистемах залишаються необережне поводження з вогнем населення та випалювання залишків рослинності на сільгоспугіддях і на землях, що прилягають до лісових масивів.

Загалом із початку року суха рослинність на території Закарпатської області горіла 568 разів. Внаслідок цих пожеж у краї вигоріло майже 620 гектарів сухотрав’я. Це негативно впливає на довкілля, адже вогонь знищує родючий шар ґрунту. Крім того, їдкий дим від спалювання трави шкідливий для здоров’я людей. 

Нерідко такі пожежі призводять до загорань розташованих поруч будівель, відключень ліній електропередачнадвисокої напруги, а також пожеж у лісових масивах краю, у зв'язку з чим краянам та державі  наносяться значні матеріальні та екологічні збитки. 

Широких масштабів останніми роками набуло спалювання соломи і всіх післяжнивних органічних залишків на поверхні ґрунту. Спалювання соломи і післяжнивних залишків - це злочин агрономів і фермерів перед майбутнім.

Думка про те, що солому треба спалювати тільки тому, що вона є накопичувачем збудників хвороб і шкідників, не є раціональною з тієї причини, що в даний час є комплекс агротехнічних методів і хімічних препаратів, що дають можливість вирішити питання. В результаті - необхідно виключити з сільськогосподарської практики спалювання соломи на полях.

Акцентувалося на тому, що альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб житлово-комунального господарства (як це роблять у розвинених країнах Європи, зокрема у Чехії, Німеччині, Польщі).

Тож, обговоривши всі проблемні аспекти даного питання, Михайло Рівіс доручив відповідним службам активізувати роз’яснювальну роботу серед населення з недопущення випалювання сухої трави, залишків рослинності та побутових відходів. А також - забезпечити своєчасне залучення пожежно-рятувальних підрозділів до гасіння пожеж у природних екосистемах на початкових стадіях їх виникнення та залучати до гасіння служб цивільного захисту, підприємств, організацій та місцевого населення.

У свою чергу закарпатські надзвичайники звертаються до керівників сільськогосподарських підприємств та громадян щодо попередження та заборони спалювання сухої трави, стерні та пожнивних залишків тощо, повідомили Закарпаття онлайн у прес-службі Закарпатської ОДА.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати