Трохи хронології подій. Щодо якості солдатських сухпайків, то згаданий радник ще в грудні минулого року казав наступне: «Коли нинішні пайки робили, ніхто й близько не думав про вітаміни. Якщо півроку жерти те, чим годують армію, зуби у солдатів починають випадати. Більше того, є у нас висновок інституту про те, що нинішні сухпайком категорично заборонено їсти більше трьох діб підряд».
З того часу минуло довгих 7 місяців, протягом яких наших бійців продовжували годувати продуктами, які не можна їсти три дні. Що змінилося? Тепер той самий Ю.Бірюков у коментарі до звернення нардепа говорить про сухпайки наступне: «Именно сейчас нужна помощь с изменением Постановления КМУ 426, которое разрешит покупать нормальные сухпайки. А не эту муть и говно, которые мы ДОЛЖНЫ закупать». Тобто, НІЧОГО!
А згадана Постанова КМУ №426, яка не дає можливість нормально годувати наших солдат, була прийнята 29 березня 2002 року!
Тобто, щодо вкрай незадовільної якості продуктів, якими намагаються годувати наших військових, розбіжностей ні у кого немає – у цьому сходяться і волонтери, і народні депутати, і посадовці МО. Про думку самих солдатів краще не згадувати. Проблема дуже актуальна – країна вже рік перебуває у стані війни. Що заважає вирішити проблему? Виявляється, якась постанова Кабінету міністрів! Чому за рік війни не змінили відповідну Постанову КМУ тринадцятирічної давнини? Ну, на це питання зрозумілої відповіді, мабуть, не дасть ніхто. У даному випадку маємо черговий приклад кричущої недієздатності апарату державного управління вищого рівня. Навіть в екстремальних умовах.
П.С. Щодо закидів радника президента щодо діяльності закарпатського народного депутата по підтримці військових, то коротко можна сказати наступне. Якщо б в кожній області було б хоча б декілька таких волонтерів як В.Балога, то наше міноборони можна було б сміливо оптимізувати відсотків на 80%. Без наслідків.
