Найгірше у багатонаціональному Закарпатті живуть представники ромської народності

Серед них найбільше хворих на туберкульоз і при цьому найнижчий рівень охоплення флюорографічними обстеженнями, багато хворих на гепатити та інші інфекційні захворювання, гінекологічні недуги, діти народжуються з низькою вагою, ослаблені.

Торік завершилась дія спеціальної програми щодо поліпшення умов життя ромського населення і було констатовано, що вона практично не виконувалась через відсутність коштів. Наприклад, із запланованих 18 пунктів медичного обслуговування відкрито лише 5. На думку керівників обласної влади, потрібно розробити програму для ромів на загальнодержавному рівні й належним чином її фінансувати. 

Про те, як почуваються на Закарпатті представники більше 100 національностей, які тут проживають, інформувала у вівторок журналістів начальник відділу у справах національностей облдержадміністрації Юдіта Євчак. Вона детально проаналізувала реалії, успіхи і проблеми у задоволенні культурних, освітніх потреб національностей, співпрацю з іншими державами.

Серед новин: нещодавно ла базі історичного факультету УжНУ створено кафедру історії Угорщини, відкрито дві угорськомовні школи, 19 тис. грн. виділено на видання українсько-угорськогс та угорсько-українського фразеологічного словника. Відповідно до міжурядових

угод надається фінансова допомога на реконструкцію угорськомовного театру та діяльність інституту в Берегові, триває підготовка до встановлення пам'ятного знаку на Верецькому перевалі. В Ужгороді незабаром має запрацювати інформаційно-культурний українсько-словацький центр, у наступному році пройдуть дні культури Словаччини в Україні. Проведено, до речі - вперше, моніторинг українсько-румунською комісією за участю спеціалістів з ЄС стану задоволення потреб румунів в Україні, зокрема, на території Закарпаття.

За словами Євчак, національність «русин» досі не визнає Академія Наук України.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати