Будівельник Олександр Табака з донькою Вірою, його теща Віра Гаврюк з онуком Сашком
29-річна Ніна Табака з села Костилівка Рахівського району Закарпатської області виховує 3-річну доньку Віру й півторамісячного сина Сашка. Жінка не хоче згадувати, що він народився після падіння з 5-метрової висоти підвісного мосту в річку Тиса.
Костилівка розташована за 10 км від Рахова. Село простяглося уздовж Тиси на 8 км. Річка розділяє його навпіл. У Костилівці лише один бетонний міст, тому люди власноруч звели ще чотири підвісні. Ніна живе в одноповерховому будинку з 32-річним чоловіком Олександром та матір’ю Вірою Гаврюк, 56 років.
— 28 серпня донька з Вірочкою поїхали до Рахова, — згадує Віра Дмитрівна. — Ніна здавала аналізи, бо до пологів лишалося два тижні. Зранку погода була ясною, світило сонечко. По обіді небо захмарило. Коли почався буревій, донька саме поверталася з райцентру. Удвох із малою дійшли до містка, що напроти нашої хати. Від поривів вітру ним крутило. Ніна вирішила перейти помаленьку. Почали ступати. Дійшли до того місця з надірваною сіткою. Вітер подув, Ніна схопилася за дріт і посунулася. Спочатку зачепилася за штанину, кілька секунд провисіла головою вниз. Потім зірвалася. Онучка це все бачила.
Жінка впала в воду, розбила голову, подряпала обличчя об каміння. Глибина в тому місці сягала метра.
— Ніна підняла голову й побачила, як на неї летить рейка, — переказує спогади доньки Віра Дмитрівна. — Якби не відсунулася — залізяка убила б її. Від сильного удару об дно в Ніни почалися перейми. Тоді міст знову труснуло, й униз полетіла онука. Вода її підхопила й понесла вниз. Ніна бачила, та допомогти не могла. Спробувала дістатися берега. Дитину несло півкілометра. Першими її побачили сільські діти. Вони закричали. З магазину вибігла продавщиця Надія Іванівна. Почала кликати на допомогу. Та нікого не було, бо люди поховалися по хатах від бурі.
У той момент із-за рогу з’явилися ”жигулі” 56-річного депутата сільради Івана Панчика, сусіда Табаки.
— Саме повертався з клубу додому, — згадує чоловік. — Їхав зачиняти вікна, бо налетіла буря. На дорогу вибігли діти й почали махати руками. Я зупинився, а вони кричать: ”Там дівчинка тоне!”. Повернувся — бачу червону кофточку, яка пливе Тисою. Стрибнув туди. А каміння сковзьке. Оббився геть, доки витяг малу.
Жінка розбила голову, подряпала обличчя об каміння
Ніні вдалося доповзти до клубу. Там у неї відійшли води.
Панчик забрав жінку й відвіз до райлікарні. За дві години Ніні зробили кесарів розтин. Народився хлопчик вагою 3,3 кг та зростом 51 см. Лікарі запевняють, що дитина здорова.
Віра Дмитрівна зателефонувала до зятя. Три місяці тому він поїхав на заробітки до Чехії. Працював будівельником. За два дні чоловік був удома.
Ніна пролежала в лікарні два тижні. Лікувала синці, гематоми, закриту черепно-мозкову травму, струс мозку.
Віра мовчки слухає розповідь бабусі.
— Ніна ніби відійшла од того, — каже Віра Дмитрівна. — А онучка досі боїться згадувати. Уночі прокидається від кошмарів.
Олександр до Чехії не повернувся.
Підвісний міст полагодили, та Табаки ним не користуються.
— Поки що переходимо в іншому місці, — зізнається Віра Дмитрівна. — Не знаю, чи зважимося ходити сюди.
Звести ще один бетонний міст у селі не можуть.
— На рік ми отримуємо шість тисяч гривень податку із транспорту, — каже сільський голова Ольга Сметанюк. — А на капітальний ремонт підвісного мосту потрібно 21–22 тисячі. Автомобільний міст у Костилівці обійшовся майже в п’ять мільйонів гривень.
Ніні вдалося доповзти до клубу. Там у неї відійшли води.
Панчик забрав жінку й відвіз до райлікарні. За дві години Ніні зробили кесарів розтин. Народився хлопчик вагою 3,3 кг та зростом 51 см. Лікарі запевняють, що дитина здорова.
Віра Дмитрівна зателефонувала до зятя. Три місяці тому він поїхав на заробітки до Чехії. Працював будівельником. За два дні чоловік був удома.
Ніна пролежала в лікарні два тижні. Лікувала синці, гематоми, закриту черепно-мозкову травму, струс мозку.
Віра мовчки слухає розповідь бабусі.
— Ніна ніби відійшла од того, — каже Віра Дмитрівна. — А онучка досі боїться згадувати. Уночі прокидається від кошмарів.
Олександр до Чехії не повернувся.
Підвісний міст полагодили, та Табаки ним не користуються.
— Поки що переходимо в іншому місці, — зізнається Віра Дмитрівна. — Не знаю, чи зважимося ходити сюди.
Звести ще один бетонний міст у селі не можуть.
— На рік ми отримуємо шість тисяч гривень податку із транспорту, — каже сільський голова Ольга Сметанюк. — А на капітальний ремонт підвісного мосту потрібно 21–22 тисячі. Автомобільний міст у Костилівці обійшовся майже в п’ять мільйонів гривень.
Сніжана РУСИН, "Газета по-українськи"
13 жовтня 2007р.
Теги: