На виставці представлено кілька десятків робіт: вишиваних рушників, створених у різних техніках, як от хрестиком, у техніках занизування, виколювання, мережки, вирізування, вишитих гладдю.
Кожна із робіт – окрема неповторна історія, за якими – жіночі серця й душі, а також кропітка й тривала робота.
Як відзначалося під час відкриття експозиції, виставка – це такий собі своєрідний зразок того, як би мав зберігатися український символізм в орнаментиці. А ще – такий собі своєрідний літопис української вишиванкової самобутності.
