У ЗМІ тиражувалась інформація про проведення громадських обговорень, засідання експертних груп. Проте навіть більшість депутатів обласної ради не могли чітко окреслити, як зміниться адміністративна карта Закарпаття. Питання було включене до порядку денного 13-ої сесії облради, проте у публічний доступ були вивантажені лише загальні супровідні документи без детального плану.
Щоб збільшити картинку, клікніть на неї лівою кнопкою миші
28 травня було прийнято рішення не виносити на голосування проект перспективного плану формування спроможних громад, а розглядати його вже на другому пленарному засіданні. Тоді ж депутатам обласної ради, які і мають приймати рішення щодо плану, таки надали презентацію з детальним описом і новими картами.
Відтак Проект перспективного плану формування спроможних територіальних громад у Закарпатській області "вийшов" на широкий загал. Згідно з документом, кожен із районів у нинішньому його вигляді після реформи має бути поділений на окремі об'єднані громади.
Населені пункти Берегівщини об'єднають у дві громади
На місці Берегівського району утвориться Берегівська і Батівська громади.
До Берегівської громади може увійти 30 населених пунктів, загальне населення яких перевищує 61 тисячу чоловік. Мова про наступні села та селища:
Берегове, Затишне, Астей, Бадалово, Бене, Берегуйфолу, Велика та Мала Бийгань, Боржава, Велика Бакта, Вари, Галабор, Гать, Чікош Горонда, Геча, Гут, Дийда, Квасово, Кідьош, Мочола, Гуляді, Мужієво, Великі Береги, Оросієво, Нижні та Верхні Ремети, Чома, Яноші, Балажер та Четфалва.
До Батівської громади увійде 18 населених пунктів, у яких проживає 23 400 чоловік. Це наступні населені пункти:
Батьово, Батрадь, Горонлаб, Запсонь, Косонь, Попово, Гетен, Мале Попово, Рафайново, Свобода, Бакош, Бадів, Данилівка, Шома, Каштаново, Серне, Баркасово, Чомонин.
На місці Великоберезнянського району з’являться три об’єднані громади
На території району з'являться Великберезнянська, Волосянська та Костринська громади.
Навколо Великого Березного можуть об’єднатися 15 населених пунктів, в яких проживає 14 405 жителів. Це Буківцьово, Забрідь, Малий Березний, Мирча, Зависино, Розтоцька Пастіль, Костева Пастіль, Бегендецька, Пастіль Руський Мочар, Сіль, Домашино, Смереково, Стричава, Княгиня, Чорноголова.
До Волосянської об’єднаної громади увійде 9 населених пунктів із населенням 5799 жителів. Це Волосянка, Луг, Верховина-Бистра, Лубня, Ставне, Тихий, Сухий, Гусний, Ужок.
До Костринської громади можуть увійти 7 населених пунктів із майже семитисячним населенням. Це Кострино, Костринська Розтока, Люта, Вишка, Стужиця, Загорб, Жорнава.
Іршавський район може бути поділеним на три об’єднані громади
Іршавщина може бути поділена на Іршавську, Білківську та Кушницьку громади
До Іршавської громади можуть увійти аж 34 населені пункти, в яких проживає понад 54 тисячі жителів. Це Іршава, Собатин, Брід, Дешковиця, Вільхівка, Нижнє Болтне, Гребля, Дубрівка, Велика Розтока, Мала Розтока, Загаття, Климовиця, Кобалевиця, Івашковиця, Дуби, Ільниця, Чорний Потік, Крайня Мартинка, Локіть, Підгірне, Смологовиця, Лоза, Сільце, Заріччя, Арданово, Дунковиця, Мідяниця, Кам’янське, Богаревиця, Воловиця, Хмільник, Доробратово, Горбок, Негрово.
До Білківської громади увійде 8 населених пунктів, в яких живе понад 27 тисяч жителів. Це Білки, Великий Раковець, Заболотне, Імстичово, Малий Раковець, Приборжавське, Осій, Луково.
Навколо Кушниці може об’єднатися шість населених пунктів із двадцятип’ятитисячним населенням. Це Кушниця, Бронька, Суха, Лисичово, Довге, Березники та Керецьки.
На території Виноградівського району пропонують створити три громади
А саме - Виноградівську, Королівську та Пийтерфолвівську
До Виноградівської увійдуть 25 населених пунктів із загальним населенням у понад 77 тисяч жителів. Це Виноградово, Мала Копаня, Букове, Велика Копаня, Вербовець, Чорний Потік, Пушкіно, Дротинці, Матійово, Руська Долина, Вербове, Нове Село, Олешник, Перехрестя, Карачин, Підвиноградів, Фанчиково, Притисянське, Тросник, Вилок, Великі Ком’яти, Боржавське, Шаланки, Онок, Широке.
До Королівської громади увійде 9 населених пунктів, у яких нині проживає майже 20 тисяч чоловік. Це Королево, Веряця, Горбки, Новоселиця, Сасівка, Теково, Гудя, Хижа, Черна.
До Пийтерфолвівської громади увійде 16 сіл та селищ із загальним населенням у 19 391 житель. Це Пийтерфолво, Тисобикень, Форголань, Чепа, Гетиня, Затисівка, Чорнотисів, Холмовець, Неветленфолу, Ботар, Оклі, Оклі Гедь, Нове Кленове, Велика Паладь, Фертешолмаш, Дюла.
Воловецький район планують поділити на три громади
Воловеччину можуть поділити на Воловецьку, Жденієвську та Нижньоворітську громади.
До Воловецької громади можуть увійти 6 населених пунктів із майже шеститисячним населенням. Це Воловець, Канора, Верхні Ворота, Гукливий, Лази, Скотарське.
До Жденієвської громади увійдуть 11 населених пунктів, у яких проживає 5204 жителі. Це Жденієво, Збини, Буковець, Підполоззя, Верхня Грабівниця, Ялове, Розтока, Кічерний, Перехресний, Щербовець, Пашківці.
До Нижньоворітської громади можуть увійти 9 населених пунктів із населенням у 7796 жителів. Це Нижні Ворота, Задільське, Абранка, Біласовиця, Латірка, Верб’яж, Завадка, Тишів, Котельниця.
Замість Міжгірського району створять три громади
Після проведення реформи на території гірського району можуть з’явитися три об’єднані громади: Міжгірська, Синевирська та Пилипецька.
Навколо Міжгір’я можуть об’єднатися 20 населених пунктів, в яких проживає понад 26 тисяч жителів. Це Запереділля, Сригальня, Вучкове, Підчумаль, Голятин, Лісковець, Ракіти, Лозятинський, Сопки, Новоселиця, Присліп, Завийка, Репинне, Діл, Сухий, Торунь, Лопушне, Сойми, Верхній Бистрий, Майдан.
Синевирська громада складатимуть Синевир, Заверхня Кичера, Негровець, Косів Верх, Синевирська поляна, Береги, Загорб, Свобода, Колочава, Горб, Мерешор.
До Пилипецької громади увійдуть: Пилипець, Подобовець, Розтока, Буковець, Потік, Ізки, келечин, Нижній і Верхній Студений, Річка, Тюшка.
У Мукачівському районі створять всього дві об’єднані громади
Отож його поділять всього на дві громади – Мукачівську та Чинадіївську.
До Мукачівської увійде аж 58 населених пунктів, в яких проживає 155 тисяч жителів: Мукачево, Великі Лучки, Горонда, Жнятино, Кольчино, Жборівці, Кленовець, Кендерешів, Іванівці, Клячаново, Старе Давидково, Ключарки, Лавки, Нижній Коропець, Нове Давидково, Павшино, Шенборн, Форнош, Дерцено, Верхній Коропець, Буковинка, Кучава, Куштановиця, Бобовище, Ільківці, Грибівці, Жуково, Лохіво, Черіївці, Верхня Визниця, Ключки, Лісарня, Пузняківці, Герцівці, Грабово, Крите, Тростяниця, Залужжя, Ромочевиця, Зубів, Софія, Лалово, Березинка, Макарьово, Барбово, Пістрялово, Станово, Страбичово, Гандеровиця, Яблунів, Новоселиця, Завидово, Ракошино, Бенедиківці, Домбоки, Кайданове, Руське, Чопівці.
Натомість у Чинадіївській громаді об’єднаються всього 14 сіл та селищ, в яких проживають трохи більше 6 тисяч жителів. Це Чинадійово, Синяк, Бабичі, Ділок, Бистриця, Вільховиця, Брестів, Лецовиця, Плоскановиця, Обава, Дубино, Косино, Чабин.
Перечинський район планують поділити на дві об’єднані громади
На території району хочуть утворити Перечинську та Тур’яреметівську громади.
До Перечинської громади може увійти 8 населених пунктів, в яких проживає понад 15 тисяч жителів. Це Перечин, Дубриничі, Ворочево, Пастілки, Зарічово, Новоселиця, Сімер та Сімерки.
До Тур’яреметівської громади потраплять 17 населених пунктів, в яких живе майже 16 тисяч закарпатців: Тур’ї-Ремети, Вільшинки, Порошково, Мокра, Маюрки, Туриця, Турички, Липовець, Лікіцари, Лумшори, Тур’я-Бистра, Свалявка, Тур’я-Пасіка, Раково, Заобуч, Тур’я-Поляна, Полянська Гута.
На Рахівщині заплановано утворити 3 об’єднані громади
Район можуть поділити на три громади: Рахівську, Ясінянську та Великобичківську.
До Рахівської громади можуть увійти 16 населених пунктів, в яких проживає понад 35 тисяч жителів: Рахів, Білин, Богдан, Бребоя, Видричка, Ділове, Круглий, Хмилів, Кваси, Сітний, Тростянець, Костилівка, Вільховатий, Луги, Говерла, Розтоки.
Навколо селища Ясіня планують об’єднати Стебний, Лазещину та Чорну Тису. В об’єднаній громаді проживатиме понад 15 тисяч горян.
У Великобичківській громаді об’єднають9 населених пунктів, в яких зараз проживає майже 30 тисяч жителів: Великий Бичків, Верхнє Водяне, Стримба, Водиця, Плаюць, Луг, Росішка, Кобилецька Поляна, Косівська Поляна.
Свалявщина після проведення адміністративно-територіальної реформи буде поділена на дві громади
На Свалявську та Полянську
Навколо самого районного центру об’єднається 16 сіл та селищ із загальним населенням у понад 37 тисяч жителів. Це Драчино, Ганьковиця, Дусино, Росош, Плав’я, Лопушанка, Неліпино, Сасівка, Вовчий, Стройно, Черник, Сусово, Пасіка, Тибава, Мала Мартинка, Гобубине.
Навколо Поляни об’єднається 9 населених пунктів, у яких проживає 8,5 тисяч жителів: Поляна, Уклин, Родниківка, Родникова Гута, Плоске, Павлово, Оленьово, Яківське, Плоский Потік, Солочин.
Найбільше громад після адмінреформи буде на Тячівщині – 6
Район після проведення реформи поділять на цілих 6 громад: Тячівську, Солотвинську, Нересницьку, Дубівську, Углянську, Усть-Чорнянську.
До Тячівської громади увійде 17 навколишніх населених пунктів, у яких проживає майже 60 тисяч жителів: Тячів, Тячівка, Бедевля, Біловарці, Буштино, Вонігово, Глиняний, Дубрівка, Руня, Грушово, Крива, Лази, Новобарово, Округла, Руське Поле, Теребля, Тересва.
Навколо Солотвина об’єднаються прилеглих сіл, в яких нині проживає 35 тисяч жителів: Глибокий Потік, Нижня Апша, Пещера, Подішор, Топчино, Біла Церква, Середнє Водяне, Добрік. Варто зазначити, що частина із цих населених пунктів нині входить до меж Рахівського району. Однак цю громаду, вочевидь, вирішили об’єднати за національною ознакою: у всіх цих селах більшість жителів – румуни або угорці.
У Нереснянській громаді у 16-ти селах проживатиме понад 37 тисяч жителів. Це Нересниця, Підплеша, Вільхівці, Вільхівчик, Сасово, Добрянське, Вільхівці-Лази, Раково, Новоселиця, Тисалово, Тарасівка, Терново, Вишуватий, Петрушів, Широкий Луг, Пригідь, Фонтиняси.
Дубівська громада об’єднає 7 населених пунктів та 25 тисяч жителів. Мова про Дубове, Калини, Верхній і Нижній Дубовець, Ганичі, Солоне, Красну.
В Углянській громаді буде 11 сіл та селищ із майже 20 тисячами жителів. Це Угля, Бобово, Груники, Мала та Велика Угольки, Дулово, Колодне, Кричово, Росош, Чумалево, Рівне.
Усть-Чорнянська громада буде найменшою: всього 4 населені пункти та трохи менше семи тисяч жителів. Це Усть-Чорна, Лопухів, Руська Мокра та Комсомольськ.
Ужгородський район після проведення реформи поділять на дві громади
Тут буде утворено Ужгородську та Середнянську громаду.
До Ужгородської увійде 35 населених пунктів, у яких зараз проживає майже 148 тисяч жителів. Окрім Ужгорода, це Баранинці, Барвінок, Підгорб, Довге Поле, Великі та Малі Геївці, Русьі Геївці, Великі Лази, Циганівці, Галоч, Батфа, Палло, Коритняни, Кінчеш, Холмці, Оноківці, Оріховиця, Паладь-Комарівці, Малі Селменці, Ратовці, Сторожниця, Тарнівці, Бутфалва, Шишловці, Холмок, Минай, Концово, Розівка, Часлівці, Ярок, Стрипа, Кам’яниця, Гута, Невицьке.
До Середнянської громади увійдуть 32 населені пункти, в яких проживає 23 тисячі жителів. Це Середнє, Вовкове, Ірлява, Андріївка, Чабанівка, Кибляри, Лінці, Гайдош, Пацканьово, Руські Комарівці, Глибоке, Нижнє Солотвино, Худльово, Анталовці, Верхнє Солотвино, Чертеж, Ляхівці, Дубрівка, Знацьово, Вінкове, Драгиня, Кінлодь, Червеньово, Кальник, Кузьмино, Медведівці, Руська Кучава, Шкуратівці, Копинівці, Микулівці, Ростов’ятиця, Щасливе.
Хустський район поділять на три громади
Після проведення адміністративно-територіальної реформи район поділять на три громади – Хустську, Драгівську та Горінчівську.
Навколо Хуста об’єднається 28 населених пунктів із загальним населенням у майже 92 тисячі жителів. Це Зарічне, Чертіж, Кіреші, Велятино, Вишково, Модьорош, Ракош, Шаян, Яблунівка, Іза, Карпатовлаш, Кошелево, Залом, Крива, Рокосово, Вертеп, Сокирниця, Стеблівка,Олександрівка, Бороняво, Данилово, Крайниково, Нижнє Селище, Копашнево, Лунка, Поляна, Хустець, Нанково.
Горінчівська громада об’єднає 25 населених пунктів, у яких проживає понад 22 тисячі жителів. Це Горінчово, Ділок, Кутлаш, Посіч, Сюрюк, Березово, Гонцош, Ряпідь, Нижній Бистрий, Противень, Широке, Монастирець, Медвежий, Облаз, Поточок, Тополин, Липча, Крайна, Кривий, Осава, Липецька Поляна, Каллів, Ожоверх, Слоповий та Липовець.
До Драгівської громади увійде 7 населених пунктів із 14 тисячами жителів. Це Драгово, Жовтневе, Кічерели, Становець, Вільшани, Золотарьово, Забрідь.
До Чопа приєднають 13 навколишніх сіл
До Чопської об’єднаної громади після реформи увійде 14 населених пунктів, в яких зараз проживає 26 тисяч жителів. Це Чоп, Велика та Мала Добронь, Есень, Демечі, Сосовка, Петрівка, Соломоново, Сюрте, Тисаагтелек, Тийглаш, Тисаашвань, Тисаауйвалу, Червоне.
