Як розповів заступник головного архітектора області Олег Боршовський, з урахуванням пропозицій, надісланих від районів, в ОДА підготували презентацію моделі об’єднання, яка буде обговорюватися із Київськими спеціалістами.
Питаннями моделювання об'єднань в області займаються з 2007-го року. Проте на першому ж засіданні робочої групи з реалізації заходів щодо створення перспективного плану об’єднання громад було вирішено почати, як кажуть, з чистого листа. Тому й із ОДА запропонували районам висловити свої пропозиції.
Нині ж уже йдеться про визначення потенційних центрів спроможних громад. З урахуванням методичних рекомендацій, їх визначено таким чином, щоб відстань до них від населених пунктів була 20-25 кілометрів. Зважаючи на особливості Закарпаття, такі рекомендації вдалося витримати, за винятком кількох населених пунктів. Приміром, у Синевирській громаді відстань до Косівського Верху 29 кілометрів. Проте такі винятки допускаються.
"Чи вдалося врахувати усі пропозиції районів… Звичайно, там, де вони давалися свідомо, обґрунтовано, так. Приклад: за нашими пропозиціями Паладь-Комарівська громада відносилася до Чопської. Саме ж село виявило бажання увійти до Ужгородської громади. Цілком можливий варіант, адже від цього села і до Чопа, і до Ужгорода відстань, практично, однакова. Такі зміни цілком реальні і доцільні, з огляду на мету реформи – створити доступні можливості для отримання послуг людьми", - розповів Олег Боршовський.
За його словами, "Буквально сьогодні депутати обласної ради отримають пропозиції щодо моделі перспективного плану. Фінансисти вже готують економічні викладки з доцільності потенційних об»єднань. Адже ми маємо запропонувати модель плану, яка б реалізувала завдання з децентралізації влади: розширення повноважень місцевого самоврядування, посилення їхньої відповідальності у залученні і використанні коштів. Будь-яка модель є моделлю, але вона є й предметом для обговорення, дискусії і, в перспективі, прийняття конкретних рішень".
Офіс реформ у Закарпатській області