Як розповіла директор Середньоводянської ЗОШ Олена Шовак, представники етнічної спільноти, яку вважають предками румунської і молдавської націй, мешкають на Мукачівщині, Ужгородщині, але найбільше їх у гірському перечинському селі Порошково – більше півтори тисячі. Попри те, що понад сто років волохи пліч-о-пліч проживають з українцями, вони не надто асимілювалися. Не відступають від своїх понять про мораль, норми поведінки, життєвих пріоритетів, інтересів та нахилів. Розмовляють діалектом румунської, володіють місцевою говіркою української й ведуть спосіб життя, близький до циганського. Це відображається на найбільш уразливих членах нашого суспільства – на дітях (їх у цих родинах – 1120 і всього 102 відвідують навчальний заклад).
Після розповідей про соціальні проблеми підростаючого покоління порошківських волохів, школярі Середнього Водяного і Добрика щороку з радістю та щирим серцем діляться продуктами харчування й одягом з дітками, яким не вистачає саме цього. До благодійної акції активно долучилися і цьогоріч, наприкінці квітня спорядивши на Перечинщину «бусик» з пакунками.
Зібрану допомогу з ентузіазмом роздавали дітям Порошкова десятеро середньоводянських і добричанських школярів у супроводі директорів навчальних закладів. Як їхні однолітки приймали подарунки та в яких умовах проживають, – сфотографували та зафільмували.
Наставники учнів упевнені, що проведення таких благодійних акцій надає підростаючому поколінню можливість осягнути те, що добрі й важливі справи творить не хтось інший, далекий та впливовий, а саме вони, звичайні хлопці та дівчата. До того ж, таким чином школярі знайомляться з конкретними соціальними проблемами та їхніми наслідками не лише у межах своїх населених пунктів, а й області.