"Музику без кордонів" ужгородці та гості міста розділять у філармонії із Мирославою Швах-Пекар (ФОТО)

Керівник колективу – заслужений артист України Володимир Співак. До програми увійшли яскраві зразки вітчизняної пісенної лірики та світові хіти різних часів, починаючи від джазової класики Джорджа Гершвіна, закінчуючи композицією минулорічної переможниці Євробачення, травесті-співачки Кончіти Вурст.

Солістка не перестає дивувати своїми творчими пошуками і новими сценічними образами. Природний талант, ґрунтовна музична освіта, неймовірна працездатність, жіночий шарм – ось далеко не весь перелік очевидних чеснот співачки. Попри свій молодий вік Мирослава має чималий артистичний досвід: «Співаю з дитинства. У десятирічному віці виборола свою першу сценічну перемогу. Це був районний конкурс. Потім перемогла на обласному конкурсі з естрадного співу. Власне, тоді я і зрозуміла, що не зможу полишити цього захоплення: виступала на сценах різного рівня, включно із закордонними. Закінчила Ужгородське державне музичне училище ім.Д.Задора, де опановувала академічний спів. Там моєю вчителькою з вокалу була Надія Миколаївна Підгородська. Вона дала мені ту основу, якою я послуговуюся і донині. Далі була Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка, де я навчалася у народного артиста України Володимира Дмитровича Ігнатенка. А після його смерті моїм педагогом стала наша землячка, заслужена артистка України Анна Юріївна Дашак. Саме ця людина допомогла сформуватися мені як виконавиці, стала моєю справжньою творчою наставницею. Після закінчення академії отримала диплом за спеціалізацією «Музичне мистецтво: оперна співачка, концертно-камерна співачка, викладач вокалу». Вирішила спробувати щастя в Кошицькому оперному театрі: пройшла прослуховування, дуже довго чекала на результат. Але, на жаль, не судилося. І оскільки мене давно запрошували до Закарпатської обласної філармонії, охоче пристала на цю пропозицію. До слова, у студентський період я брала участь у різних кастингах. Наприклад, у 2008 році у Львові шукали дівчат і парубків для мюзиклу «Львівське ретро». Мені пощастило потрапити до основного складу, і почалася активна концертна діяльність. Мюзикл набув популярності як у місті, так і в усій Львівській області: ми часто виїжджали з виступами до районних центрів. Для мене це була чудова практика. До того ж, деякі фрагменти зі «Львівського ретро» я використала нещодавно у нашій новій програмі з ансамблем солістів «Гармонія» Закарпатської обласної філармонії. Це були уривки в ритмі танго. 

Другим був кастинг до жіночого секстету. Малося на меті створення дівочого гурту, який би гастролював Україною, виконуючи легку музику. Я пройшла кастинг, однак уже на перших репетиціях зрозуміла, що це не моє – надто примітивним був репертуар і творчий діапазон майбутнього колективу. Але це також був корисний досвід. Свого часу мені припали до душі слова: «Не треба нічого боятися в житті. Завжди будь собою. Завжди працюй над собою. Залишайся спокійною, впевненою, врівноваженою». Наразі це і є моїм життєвим кредо. Намагаюся випробувати себе і різних амплуа. Не обмежую себе у виборі музичного жанру чи манери виконання. До прикладу, у моїй творчій біографії був дует «Камелія», у рамках якого впродовж дев’яти років ми з моєю колегою і подругою Оксаною Ленарт відпрацювали безліч концертів на різних майданчиках нашого краю, з успіхом виступали за кордоном. Брали участь у всіх фестивалях русинів, які проводилися у Словаччині. А їх, повірте, немало. Дует «Камелія» мав у своєму репертуарі багато творів закарпатських композиторів і поетів – Василя Поповича, Яни Садварій, Віталія Повханича, Руслана Талабіри, Василя Кузана, Мар’яни Лиховид. Це був колосальний досвід.

Я вже виконала на нашій сцені партію Оксану в опері С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». У супроводі симфонічного оркестру філармонії співала саундтреки із відомих кінострічок (програма «Голівуд»). Зараз ми спільно з естрадно-духовим оркестром філармонії готуємо цілковито естрадну програму. До неї ввійдуть яскраві зразки вітчизняної пісенної лірики, світові хіти різних часів, починаючи від джазової класики Джорджа Гершвіна, закінчуючи композицією минулорічної переможниці Євробачення травесті-співачки Кончіти Вурст. Власне кажучи, активно співпрацюю з усіма колективами й солістами нашої  філармонії, бо вбачаю у цьому можливість розширити свій творчий діапазон. 

Наразі намагаюся поєднувати виховання своєї п’ятирічної донечки з трьома роботами: крім Закарпатської обласної філармонії  працюю ще викладачем вокалу в Ужгородській дитячій школі мистецтв і концертмейстером-ілюстратором в Ужгородському музичному училищі. Побутує думка, що спочатку ти працюєш на своє ім’я, а потім ім’я працює на тебе. Але я щаслива людина, бо справа, якою я займаюся, дарує мені неймовірне задоволення. Це не стільки робота, як хобі, захоплення на все життя».

Теги: Швах, Пекар, Мирорслава, філармонія

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати