Воєнком Ужгорода: Не маємо права послабляти військові формування країни, в іншому разі, війна дістанеться Закарпаття

Офіційно про проблеми із мобілізацією в області побіжно згадав під час прес-конференції представник Вінницького обласного воєнкомату, відзначаючи, що через недовиконання мобілізаційного плану, зокрема, й на Закарпатті, перекривала потребу у вояках саме Вінничина. Втім, в обласному центрі Закарпаття, як стверджує військовий комісар Ужгородського об’єднаного військового комісаріату, майор Микола Журавльов, проблем із добровольцями немає: ужгородці й мешканці району, здається, цілковито усвідомлюють серйозність військової загрози, що нині осіла на сході держави, але чи не щодня здатна на поширення углиб і вшир країни. І вірогідність такого розвитку подій більш, ніж реалістична. Якщо тут, під мирним небом, люди, що чують себе українцями, не зрозуміють: військова проблема – наша спільна проблема, тож вирішувати її нам обов’язково – спільно. В іншому разі, вже завтра Україну, а заразом, і себе як українську  націю, ризикуємо втратити. Про це, а також про перебіг четвертої хвилі мобілізації у розрізі Ужгорода та району – у розмові із воєнкомом Ужгорода Миколою Журавльовим, який заступив на посаду з 1 березня, будучи призначеним в область із Києва.

Пане Миколо, відомо, що 17 березня у бійців 128-ї бригади завершуються відпустки… 

– Саме так, 17 березня, у вівторок, із завершенням відпусток військовослужбовці мають прибути до своїх військових частин. Вже 20 березня планую зробити для них культурний захід – із нагородженням цінними подарунками, грамотами. Тоді ж в особистих розмовах визначатиму, які є ще не нагальні проблеми, що потребують вирішення, визначатиму морально-психологічний стан бійців. Також вивчатиму  рівень підготовки вояків у плані надання першої медичної допомоги, бо ж при пораненні в умовах бойових дій перша медична допомога надається бійцем самому собі особисто, і лише згодом – спеціальними службами та фахівцями. У разі незадовільної підготовки, ініціюватиму проведення тижневого вишколу з тактичної медицини із залучення спеціалістів з Києва. 

Чи є наразі якісь прогнози стосовно повернення вояків на схід для виконання бойових завдань у зоні АТО?

– На сьогодні я не можу говорити про це напевно, все буде залежати від того, чи буде потреба у наших хлопцях-закарпатцях. Якщо буде, вони як військовослужбовці вийдуть у відповідний район зосередження для подальшого виконання бойових задач. Але на таке має бути «спущена» вказівка від міністра оборони та Генштабу, за якою вже йтиме перегрупування підрозділів з метою протистояння тим покидькам, які нині на окупованих територіях накопичують свої сили в особовому складі, в озброєнні та військовій техніці, інженерному спорудженні, медичному забезпеченні… Тобто, там до чогось уже готуються, і нам потрібно бути у готовності до будь-яких дій з їхньої сторони. 

Яка ситуація в Ужгороді та районі із виконанням мобілізаційних завдань?

– Із добровольцями проблем немає – військовозобов’язані йдуть, розуміють, що наразі це необхідність. Конкретно по кількості мобілізованих говорити не можу, бо це інформація з обмеженим доступом. Однак, можу сказати, що на 94-ий Чопський прикордонний загін завдання виконано на 80%, на Старичі Львівської області у військову частину – на 50%. Також виконано наряд на Полтаву, сьогодні туди поїде відповідна до потреби кількість людей (інтерв’ю записувалося  13.03.2015 р – авт.). На Десну (селище Десна – авт.) на Чернігівщині йде укомплектація – на ремонтно-відновлювальний та автомобільний батальйони. І Рівне також сьогодні буде закрите 100%-во. Тобто, проблемних питань по військовозобов’язаним, які йдуть по мобілізації, наразі немає. Я, до слова, нещодавно дуже був здивований, коли у військкомат прийшли двоє чоловіків ромської національності і самі попросилися служити, це також показово. 

Разом з тим, дуже скрутне становище по вилученню техніки з національної економіки України. На ужгородський військовий комісаріат покладено завдання забезпечити 5 одиниць техніки. На сьогодні можна вибрати лише 1 одиницю – ЗІЛ 131-ий, який надало обласне відділення «Укртелекому», решта поки ухиляються всілякими способами. Просто керівники і начальники установ чомусь не розуміють усієї відповідальності, яка покладається на органи державної, виконавчої влади щодо забезпечення Збройних сил України та інших формувань та правоохоронних органів відповідною технікою та людським ресурсом. Не розуміють, що, якщо ми послабимо відповідні військові частини, буде дуже велика біда. Адже зараз між незаконними збройними формуваннями і нами – тими, хто у мирному житті нормально лягає спати, нормально прокидається, працює, харчується, живе спокійним життям зі світлом і газом – перебувають бійці ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів, тримаючи для нас мирне небо. Послаблення даних підрозділів безальтернативно обумовить поширення незаконних збройних формувань по всій державі. І тоді вже миру в нашій країні не буде: матимемо військовий стан, загальну мобілізацію і повномасштабну війну з усім її жахом і горем.

Тому я прошу всіх і закликаю: зрозумійте, будь ласка, що держава перебуває фактично у стані неоголошеної війни. І ми не маємо права послабляти військові формування країни, бо ж ці сепаратисти не зупиняться на тих рубежах, яких досягли. 

До всього, із завершенням четвертої хвилі мобілізації, матимемо у продовження початок призову вже на строкову служба, так?

– Торкаючись цієї теми, одразу хочу, спростовуючи чутки, заявити: військовослужбовці строкової служби жоден у зону проведення АТО без власної на те згоди та письмового підтвердження не потрапить. «Строковики» усі виконуватимуть завдання на неокупованій території, із проведенням фахової та бойової підготовки. Тільки в разі власного на те бажання на службу в зоні АТО, військовослужбовець строкової служби пише відповідний рапорт, його переводять на службу на контрактній основі й лише після цього, будучи контрактником, можливе командирування військовослужбовця у зону АТО. Щодо термінів призову на строкову службу, то він  проводитиметься у рамках квітня-травня та жовтня-листопада. 

Повертаючись до теми мобілізації, що триває в умовах проведення АТО на Сході: що із соціальним забезпеченням військовослужбовців? 

– Безпосередньо нині виходимо на керівників санаторіїв, домовляємось із оздоровницями стосовно прийняття на реабілітацію членів родин загиблих військовослужбовців. Маємо на меті забезпечення їм 14-денної реабілітації в санаторіях. Уже є погодження із «Квіткою Закарпаття» на Свалявщині, домовились також із «Орлиним гніздом» у Виноградові. Це свідчення, що люди таки розуміють відповідальність, із якою треба підходити до нашої спільної проблеми. А не так, як я дзвоню у санаторій «Славутич», де директор мені каже – ми не благодійна організація. Та шановна, ти розвиваєш свій бізнес доти, доки збройні сили виконують свої завдання на Сході. Якщо ми зараз їх послабимо, ніякого бізнесу тут не буде, замість нього будуть катування, знущання, мародерства, вбивства, переслідування, знищення нації. Просто якщо люди цього не зрозуміють, нас тут не буде. Зате будуть покидьки, які наводитимуть «шорох». Необхідно гасити сепаратистські сполохи вже сьогодні, в іншому разі, вони йтимуть далі. А на їхнє місце, де вони зараз, заходитимуть регулярні війська Російської Федерації.

Пане воєнкоме, у суспільстві небезпідставно панує думка, що владоможці різного ґатунку, серед них, і депутати місцевих рад різних рівнів, чиновники у вищих ешелонах влади мають бути взірцем для свого ж народу. І в умовах оборони країни від зовнішнього агресора це питання набуває особливого забарвлення: люди чекають, що вищі чини власним прикладом демонструватимуть відданість батьківщині та народу. Тому, не дивно, що значного резонансу набула інформація, начебто у міську раду принесли цілу пачку повісток…

– Так, дійсно, я підписав відповідні повістки і направив їх до Ужгородської міської ради. Всього повістки підписано на 66 осіб. Щодо призову депутатів, то тут є свої нюанси. Треба розуміти: якщо я їх призову до лав Збройних сил України, то цим можу послабити прийняття рішення на сесіях. Депутатів можна призвати, без питань: вони прийдуть до мене чи самі, чи із залученням засобів масової інформації, я цього доб’юся. Але зараз вони повинні виконувати ключову роль, ухвалюючи рішення в інтересах держави та народу. Та й треба розуміти: за повісткою усі, і депутати включно, приходять для проходження медкомісії, аби була можливість визначити придатність їх до проходження військової служби. Щоб ми могли завчасно готувати район для ефективної оборони, щоб знали про стан здоров’я військовозобов’язаних. Це дасть можливість комплектувати їх у відповідні резерви з тим, щоб у разі введення режиму воєнного стану Ужгород, район та область були до цього повністю готові. Так, щоб у нас не вийшло як на Донбасі, що ми «з коліс» будемо нарощувати резерви в час, коли у нас, не доведи господи, вже діятимуть диверсійно-розвідувальні групи та банди незаконних збройних формувань. Маємо бути до всього готовими, не дарма ж було сказано: хочеш миру – готуйся до війни. Ми це упустили, і зараз маємо проблему. 

Тобто, ви не виключаєте можливості введення військового стану?

– Не виключаю, звісно. Як військовослужбовець і військовий комісар, мушу бути до всього готовим. Аби у нас не вийшло так, як у Донецькій чи Луганській областях. І я однозначно не допущу, аби у нас тут хтось вивішував окупаційні триколори, це однозначно. 

Говорячи про те, що на посадовців міської ради були виписані повістки, ви згадали, що передбачений на першому етапі медогляд покликаний визначити придатність їх до проходження військової служби. Можете сказати, чи з’явився хоч хтось із чиновників вже на медичний огляд за повісткою?  

– Щодо медоглядів, то вони для мешканців Ужгорода здійснюються по понеділках, середах та п’ятницях. З районів людей чекаємо у вівторок та четвер. І в цьому контексті теж є певні проблемні питання: на жаль, не всі лікарі усвідомлюють свою відповідальність в цьому процесі – є такі, що просто не приходять для здійснення своїх професійних обов’язків. Я вже виходив з цим питанням на начальника відділу охорони здоров'я Василя Решетаря і дякую йому за реакцію. Після нашої з ним розмови, один зі згаданих лікарів таки почав розуміти відповідальність, приходить до мене і каже – навіщо так вчинили, треба було мені зателефонувати. Кажу всім: я нікому дзвонити не буду! Ви виконуєте завдання в масштабі дер-жа-ви! І якщо ви не відповідаєте займаній посаді, пишіть заяви і звільняйтеся, на ваше місце є дуже багато молодих спеціалістів. Я прізвища цих лікарів називати не буду, але є нагальна проблема. Начальник відділення комплектування щоранку звітується про хід медичної комісії і постійно жаліється – то один, то два лікаря не з’явились. А неявка одного чи двох лікарів провокує зрив кампанії підготовки призову на строково-військову службу і відправки військовозобов’язаних у частини.

На жаль, деякі люди живуть тут мирним життям і не розуміють відповідальності. Просто треба їх звозити, наприклад, у Харків, де йдуть підриви і є суспільно-небезпечна ділянка, аби вони побачили на власні очі, що там вбивають, і що ця ракова пухлина цілком може розповзтися, діставшись і Закарпаття.  

Теги: воєнком, послаблення, військові формування, війна

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати