Закарпаття: Часлівецька школа-інтернат стала рідним домом

Що ж, держава опікується такими дітьми, і непогано. Директор школи-інтернату Михайло Михай-лочко розповів, що на кожну дитину на харчування тут виділяється 16 гривень. Діти забезпечені всім необхідним. Школу обслуговує штат - 87 осіб, 20 з них вихователі.

Сам Михайло Іванович працює тут вже 26 років, 7 з них - директорує. Спеціаліст високого класу, добра та чуйна людина, він близько до серця сприйняв долю кожного вихованця школи. 75 відсотків їх - діти ромів. До всіх ставиться, як рідний батько. Розуміє, що як би добре не буЛо в школі-інтернаті, в рідній сім'ї дітям мало б бути краще. Звичайно, якщо це порядна сім'я. Схвалює Михайло Іванович створення сімейних будинків. Болить йому лише те, що на дітях дехто робить бізнес.

Якщо названі батьки переслідують лише бізнесові інтереси, то не хотів би віддати своїх вихованців у такі сімейні будинки.

Педагогічний колектив школи постійно працює над удосконаленням змісту освіти і виховання, розвитком в дітей мотивації інтересу до навчання і праці. З цією метою вівся пошук інноваційних підходів, запроваджувалися нестандартні уроки, виховні заняття. Виготовлено різноманітний дидактичний матеріал і картки, таблиці, схеми, алгоритми, кросворди, чайнворди, тести, технологічні карти.

Дітей у школі-інтернаті організовано на пошукову діяльність, поглиблення знань з додаткових дру-кованихта інформаційних джерел, довідників, газет, журналів, художньої літератури.

Діти називали нам педагогів Мар'яну Каршаї, Етелу Куліс, Катерину Стрижак, Тетяну Артемовську, Олену Яцків, Оксану Спасюк, Василя Гецка, Еміла Товта, Олену Крайниковець, Марію Соханич, Ліну Гон-дорчин та інших, з якими їм дуже цікаво вчитися і спілкуватися. А Михайла Івановича, свого директора, називали всі без винятку.

У школі-інтернаті створено затишне середовище: тепло, багато квітів, сучасний інтер'єр, панує доброзичлива атмосфера, хороший психологічний клімат. Вочевидь, дуже важливо, що відсутня плинність кадрів. Протягом останніх років всі

випускники закладу влаштовані на роботу. Через благодійні фонди більшість з них забезпечуються соціальним житлом. Жодна дитина не залишається без допомоги і підтримки. Але, якщо правду казати, то лише поки вчиться у школі.

Діти поступають сюди різні. З деякими треба добряче попрацювати логопеду і психологу. У початкових класах робота спрямована на виправлення звуковимови. Вже у 5-6 класах більша робота проводиться з розвитку практичного вміння використовувати набутий словниковий запас.

Ми не раз були на різних святах, які в школі-інтернаті проводяться дуже цікаво. Це і свято Першого дзвоника, День учителя, День здоров'я, спортивне свято, Різдвяний вертеп тощо. Часлівецька школа-інтернат - не якийсь закритий заклад. Діти тут вільно ходять по селу, спілкуються з ровесниками, беруть участь у різних сільських заходах.

Учнівська художня самодіяльність - хор, сольні виступи, тріо, квартет відомі далеко за межами району. Вихованці школи стали призерами Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Звичайне диво», а також в огляді-конкурсі художньої самодіяльності шкіл-інтернатів та дитячих будинків області, що проходив під девізом «Твоя доля - в твоїх руках».

Не обійшовся без цих самодіяль-них артистів і районний огляд

художньої самодіяльності. Йосип Горват, Руслан Горват, Руслан Гога, Шандор Ковач виступали на огляді за село Часлівці.

Все у школі-інтернаті добре, але директор стурбований тим, що все таки слабий соціальний супровід дітей далі, після школи. Нема соціального гуртожитку. Якщо потрапить випускник такої школи у місця позбавлення волі, то повернувшись, йому ніде йти. В області це проблемне питання. Потім ще одне. Дивує, що в таких школах-інтернатах гості здебільшого нетрадиційної віри, з різних сект. А чому не приходять з православної, греко-католицької, римо-католицької церков?

Турбує директора і статус його вихованців. Вони вважаються повноцінними, не інвалідами. Отже, ніяких пільг, пенсій не мають. Але коли влаштовуються на роботу, то до них ставляться як до розумово відсталих. Проблем у таких дітей дуже багато, і лише до повноліття ними опікуються, як належить, у школі-інтернаті.

Перед вчителями, вихователями Часлівецької школи-інтернату треба, як то кажуть, зняти капелюха. Школа замінила дітям сім'ю. А в директора Михайла Михайлочка є і своїх двоє дітей. Син Михайло пішов батьковою стежкою, закінчує Київський національний університет ім. Драгоманова. Стали для директора рідними і діти, які виховуються у школі-інтернаті, яку він очолює.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати