З нагоди 80-літнього ювілею колишнього директора Закарпатського драмтеатру Василя Руснака

Народившись у мальовничому селі Тарасівна Тячівського району Закарпатської області 1935 року, Василь Русак закінчив місцеву семирічну школу, а також Самбірський технікум підготовки культосвітніх працівників, історичний факультет Ужгородського державного університету та Московські вищі курси директорів театрів.

Змалку доля зв’язала В. Руснака з мистецтвом. Уже шістнадцятилітнім юнаком він стає завідуючим клубом у рідному селі. Згодом працює секретарем і головою Тарасівської сільської ради і директором Тарасівської восьмирічної школи.

У зв’язку із досягненням значних успіхів в роботі на культурно-освітній ниві Василь Руснака у 1965 році було призначено на посаду завідуючого Тячівським районним відділом культури.

Із 1970 по 1990 рік він очолює Закарпатський обласний український музично-драматичний театр. За успішну роботу в театрі В. Руснак отримав звання заслуженого працівника культури України, а також був нагороджений багатьма Почесними Грамотами та медалями, зокрема Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, Почесними Грамотами Президії Верховної Ради Абхазії, Марійської та Північно-Осетинської Республік. Неодноразово обирався депутатом Закарпатської обласної, Тячівської районної та Ужгородської міської рад народних депутатів.

Василь Руснак багато років був членом Спілки журналістів України та членом Спілки театральних діячів України. Як журналіст В. Руснак був автором понад 500 статей у різних вітчизняних та зарубіжних журналах і газетах.

Значних успіхів добився В. Руснак на ниві кіносценаристики та драматургії. Він автор таких драматичних творів, як „Повінь” за однойменною повістю Федора Потушняка, „Автограф у вічність” та „Закарпатське весілля”, які ставились на сцені не лише українських, але й зарубіжних театрів.

За сценарієм В. Руснака знято трьохсерійний художній фільм „Жменяки” (за однойменним романом Михайла Томчанія), а сам він був продюсером двосерійного українсько-пакистанського художнього фільму „Острів жахів”.

У 1990 році Василь Руснак заснував громадську благодійну організацію – Асоціація „Інтерарт”, президентом якої був багато років. Асоціація надавала практичну допомогу митцям, спонсорувала видання книжок закарпатських письменників, організовувала мистецькі фестивалі та художні виставки.

У 1996 році видавництвом „Карпати” (м.Ужгорода) видано книжку Василя Руснака „Театр Срібної Землі” про півстолітню історію Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру, яка насичена цікавими фактами з життя і діяльності плеяди театральних діячів та видатних акторів театру в місті над Ужем.

До кінця свого життя В. Руснак залишався вірним рідному творчому колективу, він був добрим порадником і консультантом для дирекції і художнього керівництва театру, продовжував творити його історію своїми численними публікаціями та професійними журналістськими розвідками.

12 серпня 2010 року - закінчив свою земну подорож. Добрий, яскравий слід лишив він на землі для всіх, хто його знав, спілкувався та працював з ним.

Світла пам`ять про Василя Руснака довго  житиме в серцях колег, друзів і знайомих.

Теги: ювілей, Василь Руснак

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати