Минулого року помилуватися озером та подивитися на бурих ведмедів в НПП "Синевир" навідалися близько 50 тисяч туристів

Зібрання відкрив директор НПП «Синевир» Микола Дербак, який розповів про сучасний стан справ, територіальну структуру, основні завдання і виклики, які стоять перед «Синевиром» у цей непростий час.

Заступник директора з науково-дослідної роботи, кандидат біологічних наук Юрій Тюх розповів про наукові досягнення установи, різносторонні дослідження, а також поінформував про цінність пралісів, дослідження яких продовжується.

Масив букових пралісів Національного природного парку «Синевир» зареєстровано кандидатом на включення до списку природних об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З метою визначення стану натуральності букових пралісів НПП «Синевир», встановлення синтаксономічного стану ключових ділянок букових пралісів, на території парку протягом 2011-2014 років проведено ряд науково-дослідних експедицій, у ході яких зібрано великий обсяг матеріалів. Вчені встановили, що ділянки букових лісів у Колочавському, Квасовецькому, Синевирському, Вільшанському і Остріцькому природоохоронних науково-дослідних відділеннях за всіма ознаками мають виразний пралісовий характер. Вони знаходяться на висоті 800-1000 м. над рівнем моря у важкодоступних місцях, здебільшого в приполонинній частині гірських схилів. Виокремлено два кластери: Вільшансько-Квасовецький, площею 1873 га та Колочавсько-Синевирський, площею 2399,7 га. Висновки науковців щодо Синевирських пралісів отримали схвальні рецензії і підтримку багатьох їхніх колег.

У пралісових масивах НПП «Синевир» зосереджене значне біологічне різноманіття, яке має велике наукове значення. Не випадково за цими ділянками закріпилася слава живої природної лабораторії, де можна вивчати різні природні процеси. Крім того, наявність на території парку пралісів і надання їм охоронного статусу ЮНЕСКО дасть новий імпульс для розвитку парку і регіону в цілому: залучатимуться грантові кошти, будуватимуться дороги та інші об’єкти інфраструктури.

Начальник відділу рекреації Федір Матічин розповів, що за минулий рік з рекреаційної галузі НПП "Синевир" заробили понад 400 тис. грн. Зростає й кількість відвідувачів – понад 50 тис. чоловік за 2014 рік. Окрім Синевирського озера, Дикого озера, музеїв та подорожей гірськими маршрутами, ще однією родзинкою для туристів став Реабілітаційний центр бурих ведмедів, відвідування якого стало обов’язковим для кожного гостя парку.

Детальніше про роботу цього закладу розповів його начальник Ярослав Бундзяк. Він наголосив що зараз у центрі утримується 13 особин бурих ведмедів. Надходять численні звернення забрати до закладу ще чимало тварин. Територія ведмежого притулку це дозволяє, але утримання звірів потребує додаткового фінансування, з чим зараз є певні проблеми, тож задовольнити усі запити прихистити нових ведмедів наразі доводиться відтерміновувати.

НПП «Синевир» намагається й далі розбудовувати інфраструктуру. Про це наголосив заступник директора Василь Росоха. Він розповів про численні об’єкти, які зведені чи зводяться на території парку за останні роки, а це візит-центр поблизу болота Глуханя, такий же заклад у Реабілітаційному центрі бурих ведмедів, туди ж прокладатиметься асфальтована дорога. У регіоні споруджено чимало мостів у різних урочищах, прокладалися дороги, здійснювався капітальний ремонт багатьох об’єктів. Втім, є труднощі, особливо з фінансуванням зараз. Це підтвердила й головний бухгалтер установи Лідія Субота, яка дала вичерпну фінансову характеристику. В продовження теми начальник економічного відділу Олена Сятиня надала відомості про економічні показники парку та поінформувала про обсяги виділення деревини і паливних дров для населення. Це дуже важливий нюанс з огляду на те, що у регіоні відсутній газ, а опалення житлових будинків, об’єктів соціальної, туристичної інфраструктури тощо відбувається саме дровами.

Начальник відділу державної охорони ПЗФ Василь Субота наголосив, що НПП «Синевир» не має рубок головного користування, адже це заборонено статусом парку, але установа повинна проводити санітарно-оздоровчі заходи. В цьому виникає потреба при всиханні насаджень та інших факторах, які останнім часом характерні для Карпат. Доповідач також проаналізував природоохоронну діяльність НПП «Синевир».

Начальник відділу відтворення природних екосистем Іван Дербак розповів про успішні приклади, зокрема, штучне відновлення лісу, його природне поновлення, розвиток форелевого господарства, яке сприяє зарибненню водойм краю. Йшла мова й про розсадник лісових культур, потреби і наявність посадкового матеріалу на 2015 рік.

Юрій Бабічин, який очолює відділ еколого-освітньої роботи, ознайомив присутніх з різними напрацюваннями, зокрема, дієвістю екологічних акцій, освітніх програм, інформаційних проектів та міжнародних контактів задля гармонізації розвитку суспільства і збереження довкілля. Особливий інтерес викликала розповідь про постійно діючу екологічну акцію зі збору відпрацьованих батарейок. Як відомо, малі джерела струму є серйозними забруднювачами води і ґрунтів, тож не можна допускати їх потрапляння у природне середовище.

Начальник відділу економічного розвитку Міжгірської РДА Анатолій Вовилка поцікавився про подальший шлях зібраних батарейок. Його і усіх присутніх поінформовано, що НПП «Синевир» має укладену угоду з державним підприємством «Аргентум», куди й відправляються зібрані малі джерела струму для переробки, повідомляють в НПП "Синевир".

Теги: Синевир, озеро, ведмеді, туристи

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати