У справі по “штурму” УСБУ в Ужгороді випливають прямі фальсифікації, а обвинувачення приховує докази (ФОТО)

Наступне судове засідання у справі Богдана Пилипіва та трьох його товаришів щодо начебто «штурму» будівлі обласного УСБУ із хуліганством та замахом на життя та здоров'я працівника правоохоронних органів призначене на 15 січня. Між тим, із кожним новим судовим слуханнямм стає все більш очевидною абсурдність звинувачень із вигулькуванням фактів  фабрикування справи. Тим більш інтригує те, що до наступного судового засідання сторона обвинувачення врешті має підготувати матеріали, що цілком можуть довести безглуздість звинувачень та вскрити замовність справи проти Богдана Пилипіва, який свого часу активно виступав проти керування міліцією області нинішнім її очільником Сергієм Шараничем. До слова, згадані документи мали бути продемонстровані ще у нинішньому судовому засіданні. Втім, прокурор на власний розсуд вирішив, що деякі з них «не підтверджують обвинувачення», інші ж «замінив» альтернативними матеріалами.

До наступного судового засідання сторона обвинувачення на клопотання адвокатів та згідно із вимогою суду має підготувати матеріали проведення негласних слідчих розшукових дій відносно одного із підсудних, а також продемонструвати журнал вхідних дзвінків чергового міськвідділу УМВС. Щодо матеріалів проведення негласних слідчих розшукових дій, йдеться про аудіозапис телефонної розмови одного з обвинувачених із дружиною у момент, коли під будівлею УСБУ зчинилась стрілянина. На судових слуханнях дружина підсудного підтвердила: з чоловіком у той вечір розмову мала саме в проміжок часу, коли трапився конфлікт під УСБУ. При цьому, в телефоні чула два постріли. Тож як у момент телефонної розмови підсудний міг вимагати у міліціонерів зброю та вчиняти хуліганські дії, що йому й інкримінують – не зрозуміло. 

Аудіозапис розмови одного з підсудних із дружиною прокурор на вимогу суду мав забезпечити ще на попередньому засіданні. Але чомусь, підтверджуючи наявність диску із записом, матеріалів не надав, спираючись на складений працівниками УБОЗу протокол про те, що згадана розмова «велася на побутові теми», а інформація, «яка могла би бути використана як джерело доказів звинувачення, не здобута і до матеріалів справи не долучена». Сторона захисту, натомість, наголошує: аудіозапис може слугувати як у якості звинувачення, так і для його спростування, а тому ненадання затребуваних матеріалів розцінюють як приховування доказів.    

Дивна ситуація склалась і довкола протоколу огляду місця події – приміщення Ужгородської міської лікарні – де після поранення оперували міліціонера. Так, у матеріалах справи в оригіналі протоколу набій не згадується жодним словом, зате вказаний вже у документі, продемонстрованому під час останнього засідання. Виходить, що інформацію про вилучення кулі та її характеристики внесли в документ вже в ході судового розгляду, що дає підстави говорити про прямі фальсифікації. Аби з'ясувати, як могло трапитись те, що трапилось, суд, а паралельно і сторона захисту, оголосили про намір звернутись до прокуратури із клопотаннями про проведення відповідної службової перевірки на предмет можливих фальшувань.

Знову ж таки, на наступному судовому засіданні сторона обвинувачення вже нарешті має оприлюднити безперечні докази надходження дзвінків із чергового посту УСБУ із викликом на місце події працівників патрульно-постової служби. Бо ж наразі так і незрозуміло, в який спосіб і на чий виклик прибули «попереджати штурм та хуліганські дії» правоохоронці. Адвокати обвинувачених вимагали надати суду, наприклад, журнал вхідних дзвінків з міськвідділу із зафіксованим записом про виклик. Однак, під час останнього слухання справи прокурор продемонстрував лише супровідний лист начальника обласного УСБУ Олега Любенкова, складений на підставі рапорта одного із чергових. Із документу випливає, що чергового міськвідділу черговий УСБУ про інцидент повідомив по спецлінії, а той уже, начебто, переадресував виклик ППС-никам. У документі вказаний і час надходження дзвінка по спецлінії – 22.45, тоді як у цей час усі нині підсудні вже були затримані і в кайданках очікували подальшого розвитку подій. Твердження про «спробу штурму і захоплення УСБУ» спростовує і наявність офіційної відповіді СБ України за підписом тодішнього в.о. голови відомства Валерія Гелетея, в якій чітко вказано: ніякої матеріальної та моральної шкоди у ніч із 7 на 8 серпня внаслідок “штурму”, який все більше скидається на вигадку, будівлі та працівникам нанесено не було.

І досі лишаються відкритими питання ще по кількох епізодах справи. Скажімо, за словами прокурора, “не вдалося встановити”, як опинився табельний пістолет потерпілого сержанта в описі особистих речей у міськлікарні, тоді як міліціонер стверджує, що після стрілянини викинув його на газон. Так само незрозуміла ситуація із оглядом автомобіля, на якому приїхали під УСБУ підсудні: сторона обвинувачення стверджує, що в ніч із 7 на 8 серпня авто було опечатане, а оглядалося вже на майданчику міськвідділу. Однак, в який спосіб “опечатане авто” вдалось транспортувати на штрафмайданчик та хто власне це втілював — незрозуміло. Так само, як і незрозуміло, чому слідчі експерименти із моделюванням подій того вечора відбувалися виключно за участі працівників міліції без повідомлення про їх проведення, всупереч порядку, обвинувачених.

Залишається сподіватись, що хоча би частину запитань буде знято під час наступного судового засідання, призначеного на 15 січня 2015 року на 14.00. Після чого, як оголосив голова суддівської колегії, можна очікувати вже на судові дебати.

Теги: штурм, справа, фальсифікації, докази, обвинувачення

9 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати