Підрозділи 128-ї бригади із Закарпаття поїхали на ротацію в Станицю Луганську, де йдуть запеклі бої

— Знову їздили в Станицю Луганську. Від Сєвєродонецька туди — близько 120 кілометрів. Обігнали по дорозі колону військових — БРДМ-и, БТРи, інша важка техніка й кілька КаМАЗів. У кузовах — розібрані ліжка, буржуйки, великі поліхлорвінілові сумки. І солдати в шоломах із стомленими й закіптюженими обличчями. Махаєш їм із машини, вони піднімають руку у відповідь і посміхаються. Це підрозділи 128-ї бригади із Закарпаття поїхали на ротацію в Станицю. Ми були там на півгодини раніше. Заїхали в селище — все спокійно, біля банкомата навіть вишикувалася невелика черга з жінок. А через хвилин сорок почалося — артилерія, міномети, якісь нові вибухи, яких я ще не чув. Потім пояснили, що це з танків по Станиці гатили. І черги з крупнокаліберних кулеметів. Селище за хвилину вимерло — жодної людини на вулицях, тільки з двору дехто дивився на нас круглими очима — що за чокнуті ходять під час обстрілу? Неповторні, незабутні враження… Але головна “вистава” і “святковий салют” почалися увечері, після того, як ми поїхали. Хлопцям зі 128-ї, які замінили своїх колег, дали десь годину на перепочинок. Вони ще, мабуть, не встигли розкласти ліжка й розпалити буржуйки. Про ротацію наших військових бойовики дізнаються зразу, приховати це неможливо, особливо, якщо їм симпатизує місцеве населення. І, видно, 128-й вирішили влаштувати бойове хрещення. Цілу ніч — майже безперервні обстріли з “Градів” та мінометів (це була ніч на суботу). В самому селищі спалили більше десяти будинків, перебили газопровід і теплоцентраль. Зранку передишка, а потім знову. В ніч на неділю диверсійна група з того боку пробралася через міст у саме селище й зав’язала там бій. Вогневий контакт був настільки близький, що наші хлопці відбивалися не тільки автоматами й кулеметами, а навіть ручними гранатами. Від мінометів і трасуючих куль згоріли ще чотири будинки.
 
Сьогодні вранці дивися зведення бойових дій. По обстрілах — Станиця, Станиця, Станиця, Макарово (в’їзд у Станицю), Валуйське (недалеко від Станиці), Кримське, Трьохізбенка, Станиця, Станиця… І жодної інформації про поранених чи вбитих військових. Якщо немає навіть поранених після ближнього бою, в якому у ворога кидають ручними гранатами, значить одне з двох: або військовим неймовірно пощастило, або зведення щось не договорюють.

Кілька фото з новими руйнуваннями на невеселу згадку.

Вночі тут випав сніг, тому і в Станиці зараз усе біле. А ще там майже щодня о 22-й починається обстріл із “Градів”, за ним можна годинник звіряти. Зараз теж, мабуть, обстрілюють.

Теги: бригада, Станиця Луганська, Ярослав Галас

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати