Закарпаття і європейський досвід

Адже багато членів закарпатських родин виїхало на постійне місце проживання в Угорщину, Словаччину, Польщу, Румунію, та й взаємозв’язки з населенням прикордонних регіонів сусідніх держав завжди були дружніми й теплими. Не секрет, наші громадяни завжди брали активну участь у транскордонних процесах, які охоплюють економічне, соціальне й культурне життя прикордонних регіонів.

Ці та інші питання й зумовили зустріч сільських, селищних голів з керівництвом області з участю голови облради Михайла Кічковського та його заступника Василя Брензовича, а також начальника головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Ернеста Нусера, на якій йшлося про стан та перспективи транскордонного співробітництва у Закарпатській області.

Краще добрий сусід, ніж далекий родич

Звертаючись до присутніх сільських та селищних голів, які представляли 384 населені пункти, що входять у прикордонну зону, голова облради Михайло Кічковський відмітив, що за роки незалежності України статус Закарпаття суттєво змінився. У силу політичних та економічних реформ, що відбулись як у нашій державі, так і в Європі, появилися нові, реальні шляхи виходу на внутрішні та зовнішні ринки, залучення капіталу в розвиток бізнесу тощо. І Закарпаття стало своєрідним полігоном для відпрацювання механізмів формування нових взаємовідносин на всіх рівнях: економічному, соціальному, національно–культурному. Перед сільськими, селищними територіальними громадами виникло питання: «Як реалізувати наявні можливості із ефективністю і вигодою для населення?» Виконавча влада, місцеве самоврядування області постало перед завдання щодо створення належних умов для розвитку інтеграційних процесів, напрацювання відповідних програм, документів, які б регламентували цей процес, підтримуючи новаторські ініціативи і водночас чітко й послідовно спрямували їх у законодавче русло. Й ділового тону у цій роботі надало усвідомлення того, що взаємовідносини базуються не тільки на народному звичаї „ краще добрий сусід, ніж далекий родич“, а й на тісній співпраці з конкретними регіонами, громадами.

І сьогодні можна з гордістю сказати: заділ зроблено вагомий. Встановлено тісні, стабільні добросусідські зв’язки із сусідніми країнами, які допомагають активно, цілеспрямовано вирішувати виробничі, економічні проблеми, сприяють взаєморозумінню, культурному співробітництву, розширенню дружніх відносин. І в цьому – чимала заслуга депутатського корпусу Закарпаття. Зокрема, прийнято рішення «Про встановлення партнерських зв’язків між Закарпатською областю, Кошицьким самоврядним краєм (Словаччина) і областю Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина). За участю депутатів облради розроблено, а відтак, схвалено сесією «Програму розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області на 2007 рік», «Регіональну стратегію розвитку Закарпатської області до 2015 року». До речі, в цьому, останньому документі як стратегічну ціль визначено «Поглиблення транскордонної та євроінтеграційної справи». Здійснювати її передбачається шляхом підготовки спеціалістів для прикордонної співпраці, напрацюванням та втіленням спільних прикордонних проектів соціально-гуманітарного, економічного співробітництва, налагодження інформаційного обслуговування з питань діяльності вузів сусідніх країн, участі в роботі міждержавних, міжурядових, міжгалузевих та міжрегіональних комісій з розвитку транскордонного співробітництва, формування інформаційного іміджу області як європейського регіону тощо.

Найрезультативнішою є співпраця з угорцями

Звісно, Закон України «Про транскордонне співробітництво» визначає, що правові та організаційні засади взаємовідносин прикордонних регіонів із сусідами та прийняті обласною радою програми дають можливість займати активну позицію у вирішенні прикордонних проблем, пов’язаних із здійсненням зовнішньої економічної діяльності. Підтвердженням цього є участь Закарпатської області в чотирьох, запроваджених Європейським Союзом програмах добросусідства таких як: «Україна-Угорщина-Словаччина», «Польща–Україна-Білорусь», Румунія-Україна» та КАДСІС.

«Якщо в цілому проаналізувати транскордонне співробітництво Закарпаття із прикордонними регіонами сусідніх країн, – зазначив Михайло Кічковський, – та за всіма показника найоб’ємнішою і найрезультативнішою є співпраця із Угорщиною та Словаччиною. Із 1504 іноземних засновників українських підприємств, станом на початок 2007 року, 472 засновники це підприємці Угорщини, а 180 – Словаччини».

У виступі Ернест Нусер навів цілий ряд переконливих прикладів, які підтвердили це. Так, за його словами, географія інвестиційного капіталу Закарпаття охоплює 49 країн світу. Станом на 1 липня ц, р. в область залучено 309,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що становлять 249,0 дол. США у розрахунку на одну людину.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли з таких країн: США – 48,1 млн. дол. США, Німеччини – 40,4 млн. дол.. США, Японії – 34,5 млн. дол. США, Угорщини – 30,2 млн. дол. США, Австрії – 28,1 млн. дол. США. Ця п’ятірка країн забезпечує майже 59 відс. усіх прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку області. У цьому списку Угорщина посідає четверте місце. На сьогодні в області нараховується 242 українсько–угорські підприємства. За видами економічної діяльності угорські інвестиції спрямовані так: у промисловість – 66,2 відс., торгівлю – 9,0 відс., будівництво – 2,7 відс., сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 2,2 відс., діяльність готелів та ресторанів –2,4 відс., діяльність транспорту та зв’язку – 1,2 відс. тощо.

– Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу з Угорщиною склало 19,4 млн.дол. США», – підкреслив Ернест Нусер.<

У рамках Програми Сусідства «Україна-Угорщина-Словаччина», в області спільно з угорськими партнерами реалізовуються 6 проектів. Серед них – створення інформаційно-туристичних центрів у містах Берегово та Ужгород, розробка та впровадження транскордонної програми медико-соціальної реабілітації на базі обласної дитячої клінічної лікарні, розробка комплексного українсько-угорського підходу до спільних протипаводкових заходів, дослідження стану використання біомаси в прикордонному регіоні. На сьогодні завершено другий тур подачі заявок в рамках цієї програми загальним кошторисом для українських аплікантів – 2,5 млн. євро.

Арсеній Яценюк зустрічався з Кінгою Гьонц

Несподіваними, але бажаними учасниками наради керівників територіальних громад прикордонної зони стали міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк та голова ОДА Олег Гаваші. Пан Яценюк, незважаючи на вкрай ущільнений розпорядок робочого дня, під час перебування у Закарпатті, куди прилетів для перемовин із угорською колегою Кінгою Гьонц щодо безвізового пересування громадян обох країн, які проживають у прикордонній зоні у радіусі 50 км від кордону, не мін не приділити уваги сільським та селищним головам та повідомити про приємну новину. Після тривалих переговорів сторони підписали угоду, яка набере чинності, скоріш за все, з січня наступного року, бо ж документи, казав він, потребують відповідних процедурних опрацювань.

– За це закарпатці повинні подякувати насамперед главі Секретаріату Президента Віктору Балозі, який доклав чимало зусиль, аби спростити перетин кордону своїм землякам, – підкреслив Арсеній Яценюк і додав: - Аналогічна угода про спрощений режим прикордонного руху найближчим часом буде підписана зі Словаччиною та Польщею.

Зрештою, державний курс України на чолі з Віктором Ющенком, як підкреслив голова облради Михайло Кічковський, на поглиблення євроінтеграційних процесів зобов’язує напрацьовувати системний, плановий підхід щодо співробітництва із зарубіжними партнерами, забезпечувати регіональне і транскордонне планування, як важливих передумов сталого розвитку регіону і в рамках прикордонних із Закарпаттям інших областей сусідніх країн. Це дасть можливість територіальними громадам спрямовувати прикордонне співробітництво у русло довго тривалості і взаємовигоди, здійснювати контроль за впровадженням тих чи інших напрацювань. Адже розширення Шенгенського простору - це серйозний іспит як на державному рівні, так і для місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Один із найреальніших шляхів вирішення проблемних питань, як на його думку, – це запровадження малого прикордонного руху. Тому сільські й селищні голови повинні визначити, наголосив він, ключові завдання, які необхідно врахувати при підготовці відповідних документів, що регламентуватимуть прикордонне і транскордонне співробітництво в сучасних умовах, виходячи з державних програм соціального спрямування, Соціальних ініціатив, висунутих Президентом України, відповідно до яких головною метою міжрегіонального прикордонного співробітництва є гармонійний розвиток прилеглих територій та комфортне проживання людей, що їх населяють. Така політика, таке вболівання, що закладено в Соціальних ініціативах Віктора Андрійовича щодо підвищення добробуту населення, створення належних умов гармонійного розвитку молодих поколінь, поліпшення умов роботи для працівників бюджетної сфери, конкретна дієва турбота про ветеранів війни, праці, одиноких, багатодітних сімей заслуговують якнайширшої підтримки на виборах нового парламенту держави.

Малий прикордонний рух бере витоки в низинних районах Закарпаття

Як розповіли голова Берегівської райради Бейла Чізмар та міський голова Іштван Гайдош, впродовж останніх років місцева влада зробила помітні кроки в напрямку малого прикордонного руху, який оправдав себе. В рамках туристичних програм Берегівщина приймає тургрупи з Угорщини, яких з кожним роком більшає. Для цього розроблені чіткі програми вихідного дня, і, приїжджаючи в нашу область, турист знає по хвилинах розпорядок кожного дня свого перебування на Закарпатті. Крім того, зазначив Бейло Бейлович, ми працюємо над проектом спорудження технопарку на площі 40 га прикордонної зони з обох сторін, де працюватимуть підприємства з виробництва електродвигунів, паркету, склотари тощо, і де, за попередніми підрахунками, зможе працевлаштуватись 600 українців.

Діятиме, ясна річ, і митний контроль, де проходитиме відповідні оглядові процедури і весь потік автоперевезень, і весь товар, зокрема. Щоправда, проект втілюється в життя, далі вів голова райради, з певними труднощами, бо, як не прикро, в нашій державі нема відповідної законодавчої бази. Отож, доводиться оббивати пороги різних вищих інстанцій у пошуках дозволів, допусків і т. ін.

Заступник голови Виноградівської райради Августин Керечанин розповів про виноградівський досвід малого прикордонного руху. Під час виїзного засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради з участю голів райрад та райдержадміністрацій, а також спеціалістів структурних підрозділів ОДА, установ та організацій, громадськості, яке було проведено у м. Мішкольц (Угорщина), де закарпатці вивчали досвід органів місцевого самоврядування щодо забезпечення чистоти довкілля, вирішення екологічних проблем тощо, було створено з ініціативи Виноградівської райради перше на Закарпатті підприємство з переробки твердих побутових відходів– “AVE – Виноградів”. Подібне підприємство уже діє і в м.Берегово. Аналогічні підприємства невдовзі будуть створені у Рахівському, Хустському, Свалявському районах. З цією метою розроблено і прийнято на Х сесії облради ( 2 серпня ц.р) схвалено Концепцію поводження з твердими побутовими відходами для області. А це означає наступне: хто хоче працювати – шукає можливості.

Підводячи підсумки наради, голова облради акцентував: на вищому рівні малий прикордонний рух має зелене світло. Залишається на рівні сільських і селищних рад напрацювати пропозиції в питаннях розбудови співробітництва з прикордонними регіонами сусідніх держав, орієнтуючись на чинне законодавство України та приєднуючись до базових загальноєвропейських документів в частині права рівності перед законом та права на розвиток і рівний правовий захист. Простіше кажучи, навчитися жити із добрими сусідами по – сусідськи, як то й закладено в менталітеті стоголосого Закарпаття на теренах вільної незалежної нашої України під проводом Віктора Ющенка.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати