Представник ООН пан Олдріх зазначив: за його інформацію, близько 40% переселенців зі Сходу не планують повертатися у Луганську та Донецьку області із Західних регіонів. "Їм сподобалася якість життя. Багато хто вважає, що мають тут перспективи. І кажуть, що тут неочікувано мало бандерівців і фашистів" – не без усмішки сказав пан Андрисек.
Керівник області і представник ООН обговорили проблеми, пов’язані з оформленням і налагодженням життя вимушених переселенців. Василь Губаль повідомив: зареєструвалося на Закарпатті майже 2100 осіб, але насправді тих, хто приїхав зі Сходу, приблизно удвічі більше. Зараз діє процедура тимчасової реєстрації. Пан Андрисек наголосив: окрім реєстрації у міграційній службі, має бути складено облік переселенців з їхнім соціальним портретом, і український уряд уже отримує для цього програмне забезпечення, відтак варто чекати на реєстр, який узагальнить інформацію з місць, уже через місяць. Це уможливить якісне надання допомоги внутрішнім переселенцям – як від держави, так і від міжнародних місій, зокрема, тієї, яку він представляє. Водночас деякі переселенці бояться ставати на облік – вважаючи, що списки можуть потрапили до тих, хто тимчасово контролює Східні області і стануть приводом для репресій родин – акцентував він. Представник ООН наголосив: переїжджають переважно соціально вразливі верстви населення, і саме їм найбільше потрібна увага як місцевої влади, так і міжнародних організацій. Місія ООН підготувала для них допомогу – у Меморандумі передбачене адресне надання грошової допомоги 150-ти родинам, у сумах від 3 тисяч гривень.
Голова ОДА зазначив, що робота з реєстрації вимушених переселенців триває – працюють і з міграційною, і з соціальною службами. Також він поінформував: підготував лист до Президента України про те, що область готова приймати на реабілітацію дітей із Донеччини та Луганщини. Василь Губаль розповів Олдріху Андрисеку про те, що Закарпаття першим з областей передбачило кошти на адресну допомогу – кожен район отримав по 100 тисяч гривень для того, аби компенсувати вимушеним переселенцям витрати, а органи місцевого самоврядування обласна влада зобов’язала допомогти з розселенням людей. "Я радий, що досі в краї не було серйозних нарікань на умови для переселенців" – сказав Василь Іванович.
Представник ООН акцентував: "На щастя, в Україні так допомагають люди людям, що ніхто не голодує і не спить просто неба. У західних регіонах ми не стикалися з потребою екстреної допомоги для збереження життя і здоров'я переселенців".
Відтак сторони перейшли до обговорення Меморандуму. Цей документ засвідчує наміри співпраці Закарпатської ОДА й Агенствта ООН у справах біженців у Білорусі, Молдові та Україні та обумовлює допомогу, яку надаватиме структура – саме найбільш вразливим групам переселенців.
Олдріх Андрисек також поінформував про додаткові можливості допомоги від місії – систему грантів для відкриття справи, що б дозволило вимушеним переселенцям, які готові працювати і пропонувати бізнес-плани, стати на ноги. Водночас представник міжнародної організації наголосив: держава має звернути увагу на тих, хто через відомі всім обставини не отримує пенсію, допомогу, кошти, які на "заморожених" рахунках. Він розповів, що знає про приклади, коли від переселенців категорично вимагають трудову книжку, й без цього не беруть на роботу. "На щастя, у Західних областях ми з таким не стикалися" – сказав пан Андрисек.
Представник ООН висловив думку про те, що Закарпаття може стати взірцем стосовно вирішення проблем вимушених переселенців. "Ви маєте усі шанси впоратися з цією проблемою, котра, звичайно, складна. Ваш регіоні – особливий, тут людям властива толерантність. Ґрунт добрий. Ділячись досвідом, скажу – було б добре, якби кожній родині місцеві люди розповіли і про те, як заведено жити у регіоні. Раджу звернути увагу на соціалізацію вимушених переселенців. Поселяти їх між місцевих людей, стимулювати спілкуватися, але передовсім – працювати і налагоджувати життя".
Голова ОДА акцентував: "Ми, місцева влада, готові допомагати тим переселенцям, які готові працювати. Важче з тими, хто відмовляється від реєстрації і не шукає роботу й тільки нарікає. Як представники обласної влади, також маємо й інші завдання: допомога родинам загиблих, учасникам бойових дій, які повертаються, і тим, хто зараз у зоні АТО. Всім їм потрібна увага і турбота. Ми мусимо думати в першу чергу про своїх, і це повинні відчувати закарпатці. Але, звісно, не можемо обділяти увагою і переселенців. Тому дуже дякуємо за допомогу – вона нам потрібна" – наголосив Василь Губаль. Керівник області додав, що, на його думку, ближче до зими варто очікувати на збільшення кількості вимушених переселенців, адже інфраструктура в містах і селах, які потрапили в зону бойових дій знищена.
Василь Губаль і Олдріх Андрисек підписали Меморандум співпраці між Закарпатською ОДА і Агентством ООН у справах біженців, відтак робота триватиме у конкретних напрямках – із завершення створення реєстру переселенців, вивчення їх проблем і потреб.
Регіональний представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Білорусі, Молдові та Україні пан Олдріх Андрисек подарував голові Закарпатської ОДА особливий сувенір: реглан із логотипом місії має ще й принт з портретом Ейнштейна, та написом, який акцентує: він теж був біженцем. Василь Губаль запропонував регіональному представникові Агентства ООН у справах біженців облаштувати свій офіс саме на Закарпатті – у регіоні на перетині кордонів.
Прес-служба Закарпатської ОДА