Психолог: "Путін пережив у дитинстві серйозну психологічну травму"

"Путін пережив серйозну травму в дитинстві, і деякі пов'язані з цим емоції можуть зараз зненацька проявлятися. На іншому рівні", - сказав він, коментуючи сльози Путіна під час виступу на площі, коли той знову став президентом.

"Путін – та людина, яка вкрай прив'язана до відчуття свого місця в державі", - додав психолог.

Коментуючи російсько-український конфлікт і протистояння РФ із Заходом, Жаффе також пов'язав це з подіями з дитинства Путіна.

"Мені здається, що він дуже чутливий до психологічних травм, до принижень, знову ж, очевидно, що це в нього було в дитинстві. Усі ці емоційні відчуття проходять через нього, через його особисту історію і через історію Росії", - сказав експерт.

"Будь-які нападки, будь-яка критика Росії сприймається як щось особисте, і я думаю, що Володимир Путін відчуває, що він повинен відреагувати силою, як мачо, щоб захиститися. Усе це з дитинства, йому треба довести, що з ним краще не вступати у сварки", - вважає психолог.

"Якби діти штовхнули його, він би показав свою фізичну силу в дуже переконливій манері, щоб ніхто ніколи не міг домінувати над ним. Ці особисті особливості Путіна розрослися в його політичній діяльності за весь цей час, саме тому він дійшов майже до абсолютної влади в Росії", - вважає Жаффе.

Те, що Путін ніколи не програє навіть жінкам, навіть піл час показових виступів перед пресою, експерт пояснює так: "Путін символізує (майже на межі карикатурної картинки) альфа-самця. Він має бути помічений у якості домінантного самця".

На думку Жаффе, "президент Путін – заручник свого іміджу, який він же завзято намагається проектувати, це його обличчя, з яким він почувається комфортно".

"Але, можливо, тут є серйозний розрахунки - а він дуже розумний, - цей образ у політичному й геополітичному планах працює так: "Не варто жартувати з Путіним або з Росією. І я захоплююся тією мужністю, яку я ж і випромінюю", - сказав психотерапевт.

Жаффе допускає, що Путін бореться з почуттям неповноцінності. "Він повинен постійно демонструвати, що сильний і що немає жодних ознак ослаблення оборони, так він почувається комфортно. Тому що він почувається в певному сенсі некомфортно, і це знову повертає нас до його дитинства, у якому мали місце образа й травми", - сказав він.

"Очевидні безліч свідчень того, що Путін – соціально неадаптована (невправна) людина. У нього існують проблеми з розвитком відносин, з пошуком друзів тощо", - сказав психотерапевт.

"Ця незручність проявляється різними способами. Або не бути галантним із жінками, або робити дивні речі з дітьми (цілувати в живіт – ред.), або бажання постійно перебувати з людьми, молодшими за себе", - додав Жаффе.

Він також зазначив, що потужні квазідиктатори або диктатори на кшталт Муаммара Каддафі чи Беніто Муссоліні іноді "втрачають почуття реальності", через що стають усе більш ірраціональними, непередбачуваними й небезпечними, роблячи дивні вчинки.

"Існує навіть синдром, який описує весь цей процес - Hubris syndrome – гіпертрофоване самолюбство, пов'язане з тим, що протягом тривалого часу в людини в руках була надто велика влада. Я не кажу, що в Путіна синдром Хубріса. Хоча багато то, без сумніву, відзначать, що Путін-політик є чудовим прикладом цього синдрому", - зазначив експерт.

"Де розміщується Путін на спектрумі – сильний лідер держави чи психічно нездоровий диктатор? Багато хто каже, що в Путіна чіткіше проявляються ознаки другого, ніж першого. Це не зовсім те, що я думаю, бо Путін все ж не Каддафі, але небезпека завжди існує, якщо влада не контролюється Конституцією, яка гарантує безпеку", - сказав Жаффе.

За його словами, "дієві ліки від перетворення політичного лідера в ірраціональну й небезпечну людину – це гарантії того, що його влада обмежена в часі, і в певний момент йому доводиться відмовитися від неї".

"Мало хто з великих лідерів, які мали абсолютну владу, змогли гідно піти за власною ініціативою", - зазначив психолог.

Говорячи про росіян, Жаффе сказав, що "народ Росії протягом своєї історії завжди підкорявся дуже сильній і централізованій владі".

"Комуністична партія тримала російський народ у лещатах багато років..., до неї те ж саме можна сказати про царську владу. Я не знаю, чи потрібно більше освіти й демократичних інституцій, але, безсумнівно, історія повторюється і, ймовірно, можна чекати гіршого", - вважає він.