Оскільки нагорода для цієї служби зовсім нова, нам стало цікаво, за що нагороджують найбільш почесною на сьогоднішній день відзнакою у системі колишнього МНС. Отож, хутко, до Інтернету, аби дізнатися, що такого вчинив начальник закарпатських рятувальників, що держава в особі Голови служби полковника Сергія Бочковського нагородила одного зі стовпів режиму Януковича на закарпатті.
Наказ «Про відомчі заохочувальні відзнаки Державної служби України з надзвичайних ситуацій» з’явився посеред буремного січня 2014 року та був зареєстрований у Міністерстві юстиції України лютого 2014 року. А далі, далі, здається, трапилося якесь прикре непорозуміння.
Аби не бути голослівним, цитуємо: «п. 1.15. Нагрудним знаком "Знак Пошани" нагороджуються особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які успішно й сумлінно виконують службовий (трудовий) обов’язок, мають не менше 7 років вислуги (стажу роботи) у системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій у календарному обчисленні, нагороджені Подякою, Грамотою і Почесною грамотою Державної служби України з надзвичайних ситуацій, за…»
Отож, три головні вимоги: успішне і сумлінне виконання службових обов’язків, 7 років стажу у календарному обчисленні у ДСНС та нагородження Подякою, Грамотою і Почесною грамотою Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Першу ми свідомо опустимо і не розглядатимо. Надто багато відомо про «успішність» і «сумлінність» Мирослава Щербея, аби знову до цього повертатися.
Інша вимога – бути послідовно нагородженим Подякою, Грамотою і Почесною грамотою Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Звісно, усіх цих відзнак у пана Щербея немає, але Голова служби має право нагороджувати службовця або атестованого працівника одразу Почесною грамотою, що автоматично відкриває йому шлях до отримання найвищої відзнаки ДСНС України. Пан Щербей отримав Почесну грамоту у 2007 році, одразу по тому як прийшов у систему МНС, пропрацювавши всього кілька місяців.
А от щодо третьої вимоги – якщо чітко дотримуватися вимог Наказу, то виникає проблема... Вона передбачає наявність 7 років календарного стажу у календарному обчисленні у ДСНС, тоді як у системі МНС майор Щербей почав працювати тільки у листопаді 2007 року, та і його служба не була безперервною. Загалом кандидатів на нагородження, згідно з процедурою, потрібно було розглядати на загальних зборах трудового колективу, де б кандидати на підставі подань мали б відсіюватися. Однак, чи то зборам не довели, що Мирослав Щербей має недостатній стаж у системі МНС, чи то самих зборів не проводили…
Тож в нас виникає закономірне запитання: як сталося і яким чином головний рятувальник Закарпаття домігся такої високої нагороди? Бо якщо майор Щербей отримав нагороду незаконно, то цю ситуацію слід негайно виправити. Бо, ймовірно, йдеться про корупцію, зловживання службовим становищем та фальсифікацію документів на кшталт підробки протоколів загальних зборів колективу, які повинні розглядати кандидатури до нагородження.
Та й врешті-решт за що пан Щербей отримує цю нагороду? За вагомий внесок у справу попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, особисту мужність, самовідданість, високий професіоналізм та з нагоди Дня рятівника? Не смішіть… Особиста мужність або хоробрість? Виніс когось з полум’я, врятував з води, розмінував що-небудь? За високий професіоналізм? А де він знайшов своє застосування? Вагомий внесок? Хіба у владні кабінети аби отримати «Знак Пошани»…
Серед закарпатських рятувальників справді є люди які заслуговують на цю високу нагороду, але вони щодня ризикують своїм життям, даруючи життя іншим, а не перекладають папери на столі.
І насамкінець запитання до керівника ДСНС України полковника Сергія Бочковського: «Чи не могла б ви роз’яснити, за що саме отримав головний рятувальник Закарпаття «Знак Пошани», та чи не вбачаєте ви порушень при його нагородженні?» І друге. «Чи не здається Вам, пане Бочковський, що ось такими нагородженнями ви применшуєте вагу і знецінюєте цю нагороду, цим самим формуючи зневагу до такого поняття як «довіра до служби порятунку»»?