«13.08.2014 року о 16.00 год. у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду: м.Ужгород, вул. Загорська, 53, буде розглядатись клопотання слідчого про обрання відносно Диба Олега Романовича запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Слідчий суддя: Семерак І.О. У звязку з цим суд викликає Вас для розгляду вказаного клопотання», – йдеться у повідомленні.
Наразі Олег Диба перебуває на 4-денному військово-патріотичному вишколі у Карпатах. Ми зв’язались із ним телефоном і отримали коментар стосовно цієї ситуації.
– Насамперед, дякую спільній співпраці міліції, бандитів, а тепер іще й суддів за таке привітання до мого дня народження, яке відзначаю сьогодні. А тепер по суті. З огляду на події останніх днів, йдеться про те, про що я попереджав в останньому записі у своєму блозі тиждень тому. Медведчуківська вертикаль, вбудована в систему влади на Закарпатті – чи то завдяки «нєдомислію», чи то завдяки свідомим діям «губернатора» Лунченка – запрацює напередодні ключової для Росії події, пов’язаної із Закарпаттям – близьким запуском реверсного газу з Європи в Україну.
Як показали нещодавні події, спроби дестабілізації на Закарпатті вже розпочалися з організованих «антимобілізаційних» протестів і незаконних блокувань ключових автошляхів. І не просто так всі говорять про невідомих міліціонерів, які хапали по ночах хлопців призовного віку, що і розбалансувало ситуацію у краї.
З одного боку, було очевидним нереагування міліції на однозначні правопорушення. З іншої сторони, хочу наголосити, що «невідомих міліціонерів» на Закарпатті немає. Є відомі міліціонери Шаранича – людини, відомої абсолютною співпрацею з СДПУ(о) і Медведчуком. Тому це – всього лише ланки одного ланцюга роботи агентури Медведчука-Путіна на Закарпатті, серйозніші результати якої побачимо вже незабаром.
Очевидним є, що напередодні цих подій агентурі треба ліквідувати найбільш активних людей, що здатні протистояти цим сценаріям. У той самий контекст вписується і форсування фальсифікованої кримінальної справи щодо мене, приводом для якої використано сфальшовані обставини за участі Віталія Голуба, кишенькового журналіста Івана Волошина - людини Медведчука, яка ще не так давно укладала документальну угоду з його «Українським вибором».
У цьому ж контексті я попросив би колег-журналістів і загалом активну мислячу громаду Закарпаття уважніше придивитися до подій, що мали місце вночі проти 8 серпня в Ужгороді біля будівлі управління СБУ. Я особисто знайомий з Богданом Пилипівим – одним із затриманих. Ця людина у часи Революції завжди перебувала на вістрі подій. Громаді міста Богдан Пилипів також знайомий по роботі Спілки чехословацьких легіонерів. І, що знаково в цій історії – він взагалі не вживає алкоголю. Тому, коли «активісти» та «журналісти» Івана Волошина, які дивним чином опинились на місці подій буквально за кілька хвилин після інциденту, поширюють затим інформацію у специфічному ключі, над цим варто задуматись. Тим більше, що згодом практично ту саму версію поширила міліцейська прес-служба. Тобто, знову йдеться про спроби нейтралізації найбільш активних та патріотично налаштованих людей.
Якщо ж повернутись до моєї кримінальної справи, то після всіх фальсифікацій, брудних інформаційних «виливів» і загалом неможливості боротися за справедливість у законний спосіб, заявляю, що не визнаю законною на Закарпатті міліцію Шаранича, її спільні з бандитом Волошиним дії, до яких тепер підключили суддю Ігоря Семерака – людину, відому як таку, яка діє «під замовлення» І. Волошина.
Загалом, для мене було б абсурдно визнавати законними ці абсолютно нісенітні сценарії, в яких законом тільки прикриваються на тій простій підставі, що зараз у судових та правоохоронних органах Закарпаття працюють люди, яких першими мали б викинути з крісел по завершенні Революції Гідності. На Закарпатті насправді, як бачимо, революції не відбулось. Як, власне, і в державі в цілому.
Я згоден буду, аби моя справа розглядалась після зміни, принаймні, керівництва УМВС в області, якої вже мало не півроку домагаються всі люди, які були причетними до революційних подій на Закарпатті. Нині ж маємо ситуацію, за якої відверті учасники Антимайдану докладають всіх зусиль, аби ліквідувати опонентів і втриматися при владі разом з усім награбованим.
Якщо дуже комусь хочеться форсувати мою кримінальну справу, то початком для цього мало би бути порушення десятка кримінальних справ, які логічно мали б бути розпочаті щодо діяльності І. Волошина. А роботи в цьому напрямку, про що вже неодноразово писалося і говорилося, вистачає: тут і крадіжка газу, вчинена у великих розмірах, в велнес-готелі «УнгварсЪкій» (карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років) і 2. Використання там же незаконної свердловини мінеральної води; 3. Заниження при викупі площі готельного комплексу «Корона» на 1 тисячу квадратних метрів, факт якого зафіксованопрокуратурою і порушеною кримінальною справою, і за що навіть було засуджено винних осіб з числа виконавців; 4. Руйнування пам’ятки архітектури місцевого значення «Корона» без ЖОДНОГО з величезного переліку документів, необхідних ДЛЯ РЕСТАВРАЦІЇ об'єкта. 5. Кричущий факт корупційної участі у бізнесі Івана Волошина чинного високопосадовця СБУ Дмитра Білоуса. Котрий, до того ж, прикривав ще більш кричущий факт прослуховування і «проглядання» закарпатських високопосадовців за допомоги незаконно встановленого в «УнгварсЪкому» аудіо та відеообладнання. А тепер ще й шахрайський перепродаж «Корони» за сміховинною ціною в 1 млн. грн., коли вона була куплена й так за заниженю ціною у 8 млн. грн. Наразі ж явний кримінал І. Волошина натомість «кришується» все тими ж міліцією Шаранича, прокуратурою Сидорчука і суддями – на взірець Семерака.
Якщо вже так не терпиться, міліція може арештовувати мене вже зараз, для чого навіть не потрібно формального суду у виконанні Семерака. Тим більше, що я нікуди не зникав і не ховався.