Закарпатський липень 25 років тому: під знаком народження Народного Руху

Специфікою появи Народного Руху України за перебудову (Руху) на теренах Закарпатської області слід вважати споконвічне прагнення закарпатців жити спільно з українцями по той бік Карпат, разом з ними боротися за вільну й соборну незалежну Україну. Ця ідея не була новою на межі 80 – 90-х років ХХ століття, однак чітко висловлювала бажання місцевих жителів не стояти осторонь переломних подій і визрівала як природний історично, соціально й психологічно обумовлений процес. Достатньо сказати, що в різних районах Закарпатської області звістка про формування народного демократичного руху була сприйнята з неабияким ентузіазмом.

Так, весною – влітку 1989 року в двох історичних центрах громадсько-політичної активності регіону – містах Ужгород і Хуст – були створені перші осередки ініціаторів становлення Народного Руху України за перебудову в Закарпатті. У столиці Карпатської України організовувалися активісти, противники комуно-радянської системи, переважно вихідці зі східної частини Закарпаття, а саме вільнодумної Рахівської Гуцульщини, низинних Хустщини та Виноградівщини. Значну роботу було пророблено в контексті налагодження тісних зв’язків із активістами сусідніх областей України. Ініціативною групою актуалізувалися питання захисту української мови, дотримання екологічної безпеки, альтернативності владних інститутів. Установча ж конференція Хустської міської організації Народного Руху України за перебудову відбулася 16 липня 1989 року, яка й обрала координаційну раду на чолі з Михайлом Джандою. Цікаво, що учасники зборів висловилися за входження регіональної організації Народного Руху України за перебудову до складу Львівської обласної, оскільки в Закарпатті на той час ще не було сформовано крайової структури такого рівня.

Особливу місію зі створення в краї рухівської організації взяла на себе місцева інтелігенція, якій і судилося відіграти ключову роль в тогочасних політичних процесах. В Ужгородському клубі письменників 21 липня 1989 року пройшли збори громадян, на яких була обрана ініціативна група з підготовки установчої конференції крайового НРУ за перебудову. Петро Скунць, котрий стояв у витоків організації, чітко висловився з приводу майбутнього об’єднання. Він підкреслив, що Рух повинен знаходитись в «інтелігентних руках», цим самим підкресливши важливу місію інтелігенції краю в боротьбі з комуністичною монополією на всі суспільні важелі буття.

Крайова організація Народного Руху України 25 років тому виступала акумулятором громадсько-політичної та суспільної думки населення краю в цілому. Незважаючи на складності внутрішньої організаційної діяльності, Рух і в перші роки незалежності діяв у відчайдушній опозиції до спроб політичної влади монополізувати соціально-економічне й політичне життя в регіоні. Цим самим його роль в процесі державотворення була набагато виразніша, аніж інших громадсько-політичних і культурно-освітніх організацій.

Але найважливіше, що Народний Рух України стояв у епіцентрі національного відродження, згуртування українського народу. Його діяльність значною мірою сприяла крахові комуно-радянської системи з його тоталітарними проявами. Підсумком діяльності рухівців та їхніх прихильників стало прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, а 24 серпня 1991 року проголошено незалежність України. Саме у зламний період 1989 – 1991 років Народний Рух України відіграв надзвичайно важливу роль у руйнуванні основоположних засад командно-адміністративної системи на Закарпатті і, як «всі трансформаційні рухи… виконав функцію зламу старого режиму»…

Липень 25 років тому задав загальномасовий тон ходу буремного 1989 року. Про це найкраще свідчить ось ця коротенька хроніка подій, яка вписала Закарпаття у літопис новітнього українського державотворення:

23 квітня 1989 року – створення ініціативної групи Хустського Народного Руху України за перебудову.

16 липня 1989 року – Установча конференція Хустської міськрайонної організації Народного Руху України за перебудову.

21 липня 1989 року – в Ужгородському клубі письменників створена ініціативна група з підготовки Установчої конференції крайового НРУ за перебудову.

8 – 10 вересня 1989 року – участь делегації від Закарпаття в роботі Установчого з’їзду Народного Руху України за перебудову в Києві.

13 вересня 1989 року – мітинг прихильників НРУ за перебудову в Ужгороді. 16 вересня 1989 року – екологічний мітинг у місті Мукачево.

18 вересня 1989 року – Установча конференція університетської організації НРУ за перебудову.

23 вересня 1989 року – Установча конференція Закарпатської організації Народного Руху України за перебудову в Ужгороді.

24 вересня 1989 року – багатотисячна акція-мітинг на ужгородському стадіоні «Спартак».

Жовтень 1989 року – ужгородські просвітяни спільно з рухівцями почали проводити регулярні, щотижневі зібрання – Віче (місце народних зборів біля пам’ятного знаку Т.Г.Шевченку на одній із набережних Ужгорода).

8 жовтня 1989 року – мітинг у Великому Бичкові на Рахівщині.

14 жовтня 1989 року – створена Мукачівська міська організація Народного Руху України за перебудову.

22 жовтня 1989 року – в Мукачеві на Росвигівському кладовищі НРУ за перебудову, УГС, Товариство української мови ім. Т.Шевченка, Краєзнавче об’єднання ім. О.Митрака організували Панахиду, яку проводили священики тоді ще нелегальної Греко-Католицької Церкви.

28 жовтня 1989 року – створено Тячівську організацію НРУ за перебудову.

11 листопада 1989 року – перше пікетування Пістрялівської радіолокаційної станції (РЛС).

19 листопада 1989 року – мітинг-протест проти будівництва екологічно небезпечної Пістрялівської РЛС у Мукачеві. Масове розповсюдження однієї з перших листівок УГС про катастрофічну згубність будівництва й використання Пістрялівської радіолокаційної станції.

26 листопада 1989 року – проведення УГС спільно НРУ несанкціонованого віче поблизу Пістрялівської РЛС.

10 грудня 1989 року – шеститисячний екологічний мітинг в с. Лалово Мукачівського району, який перетворився за своїм змістом на політичний.

11 грудня 1989 року – голова Мукачівської філії УГС Ярослав Каричак та інші активісти товариства спільно з НРУ за передумову перетворили мирний похід селян із священиками чотирьох церков на територію Пістрялівської РЛС у несанкціонований політичний мітинг.

17 грудня 1989 року – багатотисячний мітинг-віче в Іршаві.

Теги: Рух, НРУ

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати