Інформація Закарпаття онлайн про «підпільне» призначення людини В.Медведчука і В.Януковича на посаду начальника УМВС України в Закарпатській області знаходить своє фактичне підтвердження – як повідомили редакцію джерела в Закарпатській ОДА, всі документи, які надходять туди з УМВС за підписом С.Шаранича, уже не мають додатку в.о. навпроти посади, яку він обіймає.
При цьому, що показово, офіційної інформації про призначення С.Шаранича «повноцінним» начальником міліції Закарпаття на сайті МВС немає. Що свідчить, швидше всього, про те, що процес ще не завершено і цілком можливі зміни.
Аналогічний різнобій наразі має місце і на офіційному сайті УМВС України в Закарпатській області, де в рубриці «Керівництво» С.Шаранич ще фігурує як «в.о.», але уже під вчорашнім вітанням навпроти його прізвища зазначено «начальник УМВС України в Закарпатській області».
Схожа ситуація і з призначенням Валерія Лунченка. Якщо, за попередньою інформацією, на владному Олімпі Закарпаття мали би відбутися зміни, відповідно до яких область, принаймні на період до нових парламентських виборів, мав би очолити один з нинішніх голів райрад, то наприкінці минулогого тижня В.Лунченко, який вже кілька місяців грубо порушує закон, поєднуючи «губернаторство» з депутатством, не втримався і похвалився підлеглим, що таки втримається на посаді голови Закарпатської ОДА.
Ще одна цікава історія пов’язана з «заповненням» вакантної посади головного митника краю. Інформація Закарпаття онлайн про призначення Михайла Феделеша – одіозного екс-очільника СБУ в Закарпатській області в період, що припав на апогей подій на Майдані, викликала справжній фурор у колах зацікавлених. А тому на адресу редакції лише за один день з різних боків надійшло кілька "спокусливих" пропозицій зняти відповідну публікацію зі стрічки новин. Що, безумовно, підтверджує, що і в цьому випадку неофіційна інформація Закарпаття онлайн є (чи, точніше, за найсвіжішою інформацією - була) достовірною.
Натомість, практично довершеним фактом станом на нині є перепризначення, за поданням В.Лунченка, на посаду начальника У ДСНС України в Закарпатській області одного з найодіозніших закарпатських "регіоналів" – Мирослава Щербея. А разом з тим вже відбулося інше перепризначення – начальника Державної фінансової інспекції в Закарпатській області Миколи Рябця.
А ще варто пам'ятати про той промовистий факт, що з часів О.Ледиди свої посади при новій владі зберегли всі керівники основних підрозділів Закарпатської ОДА.
Це щодо фактичної сторони справи. Процеси тривають і всі зазначені факти не обов’язково є доконечними. Тим більше, з огляду на підкилимність прийнятих рішень.
Реально ж маємо ситуацію, в якій, за підсумком подій на Майдані, владу на Закарпатті захоплюють найодіозніші представники режиму Януковича, на чолі, як виявляється, з «губернатором» В.Лунченком. Бо саме він стоїть в епіцентрі кадрових призначень на Закарпатті і повністю несе відповідальність за увесь пов’язаний з ними негатив.
Зазначені особи не просто несуть на собі тавро належності до минулого режиму, а й, що найгірше, в новій, постреволюційній ситуації демонструють патологічну нездатність діяти по-новому. Бо свою діяльність на посаді голови Закарпатської ОДА В.Лунченко розпочав з «парадів» тітушок, лобіювання на ключові посади одіозних осіб на взірець В.Турдая, І.Кайла та С.Шаранича. Сам С.Шаранич в нових умовах уже встиг запам’ятатися неприхованою співпрацею з криміналітетом, примітивними спробами утриматися на посаді за допомогою кишенькових громадських рад та люстраційних комісій, штучно сформованих з сумнівних, або й відверто кримінальних осіб, недолугими спробами "кришування" незаконного грального бізнесу, ба навіть більше – відверто репресивними методами по відношенню до неугодних громадських активістів та журналістів, завдяки яким, власне, і відбувалася Революція Гідності на Закарпатті. Так само і М.Феделеш, який не тільки «прославився» прослуховуванням телефонів і порушенням кримінальних справ щодо фігурантів Майдану, але й вже нову спробу свого призначення заплямував відвертою корупційною пропозицією.
Власне, йдеться про те, що Революції на Закарпатті взагалі ще не відбулося. Революційна ситуація наявна повномасштабно і в класичному варіанті: народ чітко знає, що не готовий жити по-старому і категорично не сприймає зазначені кадрові призначення, а влада не вміє правити по-новому і наполегливо впихає у владні крісла старі кадри.
Наявний конфлікт поки що відтерміновується тим, що вся увага суспільства наразі прикута до подій на Сході України. Але, навіть незалежно від того, чим завершиться російсько-українська війна на Донбасі, вищазазначені призначенці, навіть якщо їм вдасться закріпитися при владі, утримаються в своїх кріслах недовго.
І питання виключно в тому, в якому варіанті проходитиме третій Майдан – в «лайтовому», чи жорсткому.