Однак той же український бізнесмен знає, що далі балачок справа не доходить. Генеральний директор ТОВ «Калина-Закарпаття», депутат обласної ради (фракція «Наша Україна») Володимир ЧУБІРКО стверджує, що після позитивних змін, що настали після помаранчевої революції, нині разом з урядом В.Януковича повернувся і той тиск на підприємців, який, здавалося б, пішов у небуття разом з епохою «кучмізму».
— Пане Володимире, як змінилося ставлення влади до бізнесу за останній час?
— З приходом до влади кожного уряду правила гри змінюються в той чи інший бік. Якщо після Помаранчевої революції ми спостерігали процес відлиги, коли відносини влади з бізнесом нормалізувалися і базувалися нехай не на досконалих, але принаймні діючих українських економічних законах, не застосовувалися жорсткі дії з боку податкових та інших контролюючих органів тощо, то після того, як Кабмін очолив Віктор Янукович, у бізнесменів з'явилося відчуття дежавю. До керівництва ДПА повернулися «старі знайомі», знову почалися дзвінки з вимогами сплатити наперед ПДВ, податок на прибуток тощо. Уряд повернувся до тієї системи відносин із підприємцями, яку останні сповна відчули на собі до виборів 2004 року. Бюджет знову почали наповнювати насильно, а це, зрозуміло, викликає відповідну реакцію у підприємців.
— Чого очікують підприємці від нового парламенту?
— В першу чергу; зрозумілих правил гри у економічних взаєминах влади і підприємців. І ті зміни, які сьогодні очікує український бізнес, у повній мірі закладені у програмі блоку «Наша Україна - Народна самооборона», де запропоновано пакет реформ, які б допомогли вирішити цілий ряд проблем, пов'язаних із веденням бізнесу в Україні.
Уже в 2008 році очікується прийняття довгоочікуваного Податкового кодексу, відчутне зменшення кількості дозволів і перевірок для підприємців, скорочення кількості контролюючих органів, ліквідація податкової міліції. Замість усіх нарахувань до фонду оплати праці з 2008 року буде запроваджено єдиний соціальний внесок, який поетапно зменшиться до 20%, ліквідовані корупційні схеми відшкодування ПДВ, скасована податкова накладна і знизиться ставка ПДВ до 17% тощо. Переконаний, що якщо на парламентських виборах переможуть демократичні сили і буде створено пропрези-дентську коаліцію у Верховній Раді, усе ви-щенаведене вдасться втілити у життя.
— Як депутат Закарпатської обласної ради як оцінюєте її роботу?
— Чесно кажучи, я був приємно здивований, що обласна рада - це живий налагоджений механізм, який справді працює. Діє чіткий регламент, усі питання якого виносяться на розгляд обласної ради, проходять через комісії, потім президію. Рішення, які не мають права на життя - відхиляються. В результаті такого підходу до справи ви можете спостерігати фактично одностайне голосування за те чи інше рішення, незважаючи на політичне забарвлення фракцій.
Я працюю в комісії облради з питань екології та природних ресурсів. Ми розглядаємо такі питання, як розробка кар'єрів, використання природних надр, термальних та мінеральних вод і при прийнятті рішення про виділення ділянки під той чи інший кар'єр або рекреаційний комплекс комісія, де представлені різні політичні сили, керується одними для всіх принципами: проект повинен бути погодженим з місцевими радами, вирахуване точне число інвестицій, які надійдуть в область, обов'язкова реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності на Закарпатті, аби податок надходив в обласну казну, яка буде середня заробітна плата і кількість робочих місць, що будуть створені. І які б депутати не стояли за тим чи іншим проектом, які б інвестори не приходили, при невиконанні згаданих пунктів проект комісією не приймається. А чому ми так прискіпливо ставимося до цього? В першу чергу, щоб уникнути перепродажу. Бо в результаті виходить так, що в нас є природні ресурси, а коли треба в ту чи іншу школу завезти пісок для волейбольного майданчика, то слід звертатися мало не в Київ. Закарпатські надра, як і земля, мають слугувати краю.
— Зовсім інші процеси відбуваються в Ужгородській міській раді, де чиниться масштабний дерибан землі та майна, який влаштувала влада обласного центру на чолі з Сергієм Ратушняком....
— Ужгородська міська рада нагадує маленьку копію Верховної, де все продається і все купується. Якщо у Закарпатській обласній раді керівництвом чітко визначено, що ні «Наша Україна», ні Партія регіонів, ні БЮТ не будуть у її стінах вирішувати якихось особистих земельних чи майнових питань, то в Ужгородській міській раді все відбувається з точністю до навпаки. Тобто окремі політичні сили уклали між собою союз заради елементарного отримання грошей. І коли фракція «Нашої України» намагається хоч якось цьому зарадити, то силами мера і підконтрольних йому депутатів fa 3MI їх просто піднімають на сміх, обливають брудом за те, що вони не дозволяють союзу прогресивних сил Ужгорода дерибанити земельні ресурси міста.
Тому я попросив би ужгородців поцікавитися цим питанням, проаналізувати, оцінити роботу тих депутатів і політичних сил, за яких вони голосували. Запитати у депутатів від БЮТу, яким ужгородці дали 30 відсотків голосів: хлопці, а що ви зробили за цей період, окрім того, що купили собі Мерседеси S-класу і непогано себе почуваєте щовечора в шикарних ресторанах. Яке благо ви принесли Ужгороду? Чи ваші заслуги полягають в тому, що ви розділили поміж собою чергових 10 гектарів землі на минулій сесії?
Підтвердити мої слова неважко. Треба провести прості розрахунки: скільки було роздано земельних ділянок і скільки за це місто отримало коштів. І якщо бюджет Ужгорода від розподілу землі складає близько 5 мільйонів гривень, то окрім сміху ця цифра не може нічого викликати. Лише орендована земля в центрі міста коштує 250 тисяч гривень за сотку, а на околицях — від 20 до 50 тисяч. А тепер задумайтеся, скільки гектарів землі роздано і куди ділися ці кошти. Тоді, як то кажуть, все стане на свої місця.
Андрій Ганусич, Ужгород
31 серпня 2007р.
Теги: