Пані Галина з Перечинського району Закарпаття продає на ужгородському Центральному ринку прекрасні абрикоси за ціною 30 гривень за кілограм. Переконує, що це «ще дешево, враховуючи ціни, які пропонують торговці з її села» - «Ще м нигда з ним так не возилася. Дощило десь місяць тому востаннє. Земля зовсім суха. Поливаю, коли можу, коли вдома, але кажеся, що й нич не поливала. То ще дешево я продаю».
Михайло Бабідорич, відомий на Закарпатті знавець садів, підтверджує, що зберегти сади в таку засуху справді нелегко. Найперше, є ризик того, що через нестачу вологи пересохне коренева система рослини. Тому пан Михайло радить щовечора рясно поливати всі садові культури. «Звичайно, можна і вранці, але ввечері, коли вже сіло сонце, і немає ризику попадання прямих палючих сонячних променів, краще». Під кожне плодове дерево, яке досягло 20-річного віку, пан Михайло підливає десь зо 30 літрів води. Каже, що це мінімальна потреба саду у таку спеку: можна і більше, однак не менше. Більш молодим насадженням достатньо і 10 – 15 літрів.
Садівник рекомендує також раз у два- три дні обкопувати навколо крони дерева – це допоможе рослині брати кисень ззовні, інакше її коренева система задихнеться. Варто, переконує, скидувати під обкопані дерева прополену траву та гіллячки – це органічне добриво для культури, яке також збереже помірну вологу у її основі.
Пані Марта, продавчиня фруктів на Центральному ринку в Ужгороді, скаржиться, що яблука поопадали ще зовсім зеленими, а паралельно з плодами дерево цвіло… «Це фізіологічний процес у розвитку культури, який мав, за нормальних весняно- літніх температур відбуватися у серпні – так звана диференціація плодових і ростових бруньок. Сьогодні це теж відбулося на два місяці раніше, бо плодові бруньки уже були в кінці квітня – на початку травня, тож закономірно, що ростові, ті, які дерево «закладає» собі на наступний рік з’явилися у червні», - пояснює садівник і переконує, що за хорошого поливу зелені плоди не падатимуть.
«Найчастіш плоди не дозрівають, бо зневоднені – через спеку вода, поживні речовини та кисень не доходять до точки росту дерева. А гнійні процеси найчастіш відбуваються через клювання ще не дозрілого яблука, груші тощо тим же дроздом чи іншим птахом – після цього плід або опадає, або загниває, уражений так званим «саженим грибом», яких у повітрі сотні». Так, і шкідників у ці спекотні дні у садах вистачає. Однак, ні в якому разі не можна використовувати для боротьби з ними хімічні препарати – це лише допоможе спеці «допалити» культуру. Найкраще використовувати для цього біологічні методи боротьби з шкідниками, про які із «Зеленим» уже ділився пан Михайло.
Садівники Закарпаття кажуть, що роботи з садом у справжнє літо немало, однак, воно того варте, адже урожаї у таку пору найбагатші.