«Річка Тиса, що бере свій початок на території Закарпатської області і впадає у Дунай, є однією з найбільших річок Центральної Європи та протікає територією Румунії, Угорщини, Сербії. У ділянці басейну Тиси на території Румунії траплялися виливи токсичних хімічних речовин, зокрема ціанідів з технологічних відстійників підприємств гірничо-рудної промисловості, і мали катастрофічні наслідки для місцевого населення кількох країн, - каже директор Інституту навколишнього середовища Національної академії наук Словаччини, експерт програми НАТО Ярослав Слободнік. - У рамках багаторічного проекту за програмою «Наука заради миру і безпеки» під назвою «Модель для прогнозування й запобігання можливим катастрофічним наслідкам забруднення басейну річки Тиса токсичними речовинами» експерти з Румунії і України працюють для попередження таких випадків. Фахівці з Національної академії наук України та університету Beldean-Galea з румунського міста Клуж-Напока прагнуть розробити спільну систему моніторингу і прогнозування з метою запобігання та більш ефективного виявлення й реагування на можливі токсичні забруднення, які стаються у басейні верхів’я Тиси. Отримані дані передаватимуть місцевим органам влади для негайного реагування, що дозволить застосовувати запобіжні заходи на ранній стадії, коли вони ще можуть допомогти локалізувати, зменшити масштаби та негативні наслідки катастрофи. Я особисто спостерігав непідробний інтерес до обговорення цієї проблеми представниками державних структур Закарпаття, які були присутні на нашій конференції».
Реалізація проекту вартістю 300 тис. євро, ініціатором якого виступила Національна академія наук України, розпочалася у лютому 2014 року і має завершитися навесні 2017 року. Основна сума гранту буде використана на придбання надсучасного приладу для виявлення специфічних видів забруднення, що встановлять в Україні. Проби води будуть відбирати з річок, а їх аналіз здійснюватимуть у Києві. Є дуже висока ймовірність того, що по завершенні цього проекту його результати буде застосовано на практиці.
За словами завідувача лабораторії Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ, президента Хроматографічного товариства України Модеста Герцюка, Україна є одним із найактивніших учасників програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» і нині запроваджує низку проектів, причому поточні пріоритетні напрямки співпраці охоплюють екологічну безпеку, захист від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних речовин й передові технології. Дослідження у рамках даного проекту передбачають дуже широкий спектр заходів, починаючи від переліку підприємств та з’ясування хімічного складу води, що у їхніх «хвостовиках», до вироблення конкретних методик і рекомендацій відповідним спеціалізованим структурам двох країн по очищенню води у річках басейну Тиси на випадок потрапляння туди небезпечних речовин, аби убезпечити населення та екосистеми від ризиків негативного впливу.
Співпраця науковців двох сусідніх країн, окрім суто практичної площини, має ще й надто важливий для сьогоднішньої України цивілізаційний вимір, адже йдеться про налагодження довготривалих партнерських інституційних відносин заради безпеки людей, що є одним із базових принципів існування Трансатлантичного співтовариства, до якого Україна після десятиліть блукання в порожнечі таки має долучитися. Заради безпеки власного народу у всіх її вимірах.
Василь Ільницький, "День"
29 травня 2014р.
Теги: Тиса, НАТО
Ділитись
На головну
Версія для друку
Переслати
