Юрій Андрухович
Юрій Андрухович, який скуштував не тільки слави поета, прозаїка, сценариста, а й рок-співака та виконавця органної музики, у подібних художніх акціях іще участі не брав. «Коли то ще доведеться розмальовувати лева!», – казав Юрій Андрухович, покриваючи тіло білої фігури лева помаранчевим тоном. У цьому йому допомагала молода ужгородська художниця Беата Корн, знана із кількох виставок у Львові. Вона була майстром, що втілив задум митця із невізуальної царини мистецтва. На майданчик, де працював сучасний український письменник №1, сторонніх не пускали, від представників ЗМІ суворо вимагали посвідку. Юрій Андрухович працював біля щита, на якому щось було написано про вибухонебезпечний газ!
До Львова Юрій Андрухович приїхав із певним задумом. «У понеділок до мене зателефонував Юрко Бойко й розповів про цей фестиваль, але дуже мало. Просто він сказав приїхати розмальовувати лева, зауваживши, що всі деталі в Мирослава Яремака, він тут також є. У вівторок я побачився із Мирославом і він мені розповів більше. Тоді й виникла ідея, про яку я до її втілення не хотів би розповідати. На аукціоні я, непевно, не зможу бути присутнім. Хоча ця присутність, може, й важлива, але свого власного лева, я точно не викуповуватиму, я б скоріше його продав», – усміхається Юрій Андрухович, витираючи руки від фарби перед обідом, яким його забезпечили організатори фестивалю.
«Якби це я робив сам, воно б не виглядало так красиво, як має виглядати. Я розповів художниці, що я хочу, до того я не був із нею знайомий. Ясно, що те, що я тут вазякаю – не мистецтво, але хто знає, що таке мистецтво взагалі! Мені це цікаво. Я захоплений. Ідея мені сподобалася. В кількох містах я бачив аналогічні речі. По Всьому Берліну стоять ведмеді, на них неможливо не звернути увагу. Ці леви можуть стати одною із таких особливостей Львова. Щодо якоїсь персональної вигаданої історії про лева і Львів, то у мене вона втілилася колись у фрагменті історії «Самійло з Немирова, прекрасний розбишака», там розповідалося про звіринець, який приблукав до Львова на початку 17 ст. Самійло з Немирова посварився з директором цього звіринця, не поділивши кошти. Тоді він розігнав звіринець і Львів наповнився звірами. У тогочасних літописах зафіксовано, що звірі йшли Личаківською на площу Ринок. Там їх присипляли, поціляючи стрілами із отрутою кураре…», – бавив байками шанувальників свого таланту Юрій Андрухович.
ЗІК
26 серпня 2007р.
Теги: