Ледида взявся ревізувати приаеродромний земельний "дерибан" Ратушняка

4 YOU 2013-11-12 / 23:12:27
Що до земель біля аєропорту - про що взагалі мова? надати вам рішення сцдів по цьому питанню? Ужгородського, Львіського, Київського. Це закрите питання, не зрозуміло чого хоче Ледида, ніби він не в курсі цього всього. Які ще комісії, коли є постанова ВАСУ ? ))
...
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


01 квітня 2010 р.


Справа № 88296/09/9104


Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Стародуба О.П.

Суддів Довгополова О.М. , Пліша М.А.

при секретарі судового засідання Поворозник Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу Ужгородського транспортного прокурора на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.09.2009р. по справі за позовом Ужгородського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні позивачів Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород» до Ужгородської міської ради про скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2009 року Ужгородський транспортний прокурор, діючи в порядку статті 361 Закону України «Про прокуратуру» та частини 2 статті 60 КАС України, звернувся до суду з позовом про скасування рішення Ужгородської міської ради від 18.12.2008р. №946 «Про надання земельних ділянок».

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.09.2009р. в задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням Ужгородський транспортний прокурор не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неповне з?ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову суду скасувати і постановити нову, якою задоволити позовні вимоги.

Вимоги за апеляційною скаргою мотивує та обгрунтовує аналогічними обставинами, що і позовну заяву. Зокрема, покликається на те, що рішення Ужгородської міської ради не було належним чином погоджене з Державіаслужбою, а тому підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції. Проте такий висновок суду не можна визнати обгрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній справі є рішення Ужгородської міської ради від 18.12.2008р. №946 «Про надання земельних ділянок», яким надано у приватну власність громадянам земельні ділянки із земель запасу під розподіл на ділянки для індивідуальної житлової забудови в районі вул.Собранецької, 147 у м.Ужгороді.

На підставі зазначеного рішення громадяни згідно затвердженого списку оформили право власності на виділені їм земельні ділянки та на час прийняття постанови по даній справі отримали відповідні Державні акти на право власності на земельні ділянки.

Таким чином, на думку колегії суддів оскаржуване рішення Ужгородської міської ради, за умови оформлення громадянами права власності на надані їм земельні ділянки, спричинило виникнення майнових відносин.

Оскільки такі майнові відносини не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а тому відповідно до статті 1 ЦК України регулюються цивільним законодавством і відповідно до статті 15 ЦПК України підлягають захисту за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтею 157 цього Кодексу, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (пункт 1 частини 1 статті 157 КАС України).

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження по справі закрити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160, 195, 196, 198, ч.1 ст.203, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ужгородського транспортного прокурора задоволити, постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.09.2009р. по справі №2а-3363/09 скасувати і провадження по справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.



Головуючий суддя Стародуб О.П.

Судді Довгополов О.М. , Пліш М.А.

4 YOU 2013-11-12 / 23:05:41
Землю під Дастором купили від Ігоря Барана. Довга історія, але воно так. Держава виділила землю посадвій особі для будівництва спорткомплексу, а сталось так, що її перепродали в приватну власність.
P.S Про це не раз писали місцеві ЗМІ. О.Д., не варто видаляти, бо саме таку версію озвучували в масмедіа.

Ужгород 2013-11-12 / 21:14:49
Цікаво, хто виділив землю для будівництва Дастору

777 2013-11-12 / 14:19:22

На*.*й ту постройку знести жиби другим бив урок

Йовжіко 2013-11-12 / 14:13:24
Сан Санич просто скоро відчує як ця падлюка Раттушняк із великих. Лучок його почне мочити як в сортірі

земляк 2013-11-12 / 12:14:23
Повідомлення на рівні пліток, на жаль...

Ну чому не попрацювати над інформацією та розказати землякам про реальну ситуацію із летовищем, нормами будівництва та земельними ділянками під індивідуальну забудову (опустивши прізвища та посади, що – не принципово)... трохи професійніше, як і личить справжньому журналісту?

А ситуація, наступна:
1. Шумова, екологічна карта та карта обмеження забудови навколо меж аеропорту розроблялася у кінці 80-х років, коли за добу з летовища здійснювалося десятки посадок і злетів, в основному АН-24 та його модифікацій. На сьогоднішній день кількість авіарейсів у тиждень становить до 10. Нові класи літаків, які є комфортабельнішими та мають менше шумове навантаження – летовище приймати не може (не рахуючи маленькі літаки бізнес-класу)...
2. Забудова зони летовища, почалась ще за... Міністра транспорту України – Климпуша О.Д., який, захищаючи земляка - Гафіяка М.І., тодішнього гендиректора "Закарпаттуристу" (та інших городян, що вже забудувались), ДОЗВОЛИВ, зменшити розміри першої. Це було ще в 90- роках минулого століття...
3. Потім, до "дерибану" земель (а це не менше 100 гектарів, фактично міської площі!) долучались, практично усі мери Ужгороду (про що, хоч і скупо – читаємо в цій інформації), дозволяючи, як правило – індивідуальну забудову...
4. Натомість, фактичний "контролер" (з точки зору дотримання законодавчо-нормативних вимог) щодо експлуатації летовищ та навколоаеропортних територій - Львівський регіональний структурний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Відповідно, ж до загальносвітових норм, обмежувальною зоною забудови, навколо аеропортів вважається територія в... радіусі у 50 км! Натомість, відповідно до норма Повітряного кодексу України,
санітарна зона злітної смуги, складає... 300 метрів!
5. Те ж, що вже понабудовано навколо летовища (супермаркет "Дастор", п’ятиповерхівки ТОВ "Данте" і т.д.), за останні роки – кричуще порушення усіх норм і правил. Точніше, це яскравий приклад свавілля, хабарництва, некомпетентності, а коротше - банального злочину!

Очевидно, що:
- аеропорт в Ужгороді не тільки не рентабельний, але й знаходиться, практично у житловій зоні, а злітна смуга впирається у Державний кордон зі Словаччиною (якого за часів Першої Чехословацької Республіки, логічно – не було);
- як тільки місцеве летовище запрацює "на повну", просипляться скарги від городян на санітарно-епідеміологічні умови проживання, фактично, у зоні польотів, не кажучи вже про небезпеку такого "сусідства";
- якщо берлінці (правда багатші за українців) закрили відоме на увесь світ летовище у колишньому Західному Берліні, то й ужгородці мали б погодитись на такий крок;
- перенесення ж аеропорту, навіть без облаштування відповідної інфраструктури, коштуватиме... не менше 1,8 млрд. гривень. За роки незалежності України жоден такий проект ще реалізовано не було!;
- натомість, зрозуміло, що будувати нове летовище, поблизу Ужгороду – ніхто з місцевих "бізнесменів", чи інвесторів не буде, по крайній мірі, в найближчій перспективі. Держава ж це не робитиме й поготів! А от, аналогічний, "мукачівський об’єкт" (колишній військовий аеродром) – при розумному підході місцевих властей – має право на реалізацію, в якості обласного летовища!

Друга справа, що "ділити" 100 га міської землі необхідно: відкрито, гласно, чесно...