Прикордонному зв’язку — європейський рівень

– Куди-куди? – перепитав генерал.

– А хоч би і в Москву, – почув він у відповідь.

Щоб особисто перевірити прикордонний зв’язок, генерал попросив зелених кашкетів зв’язати його із... столицею. Через декілька хвилин, подякувавши прикордонникам, він вишикував особовий склад польового вузла зв’язку і сказав слова, які стали „крилатими” серед охоронців кордону: „Для чого мені ваш польовий вузол! Уже декілька годин він розгортаєте свої антени, машини, а зв’язку так і немає. А от у прикордонників – взяв телефонну трубку, ввіткнув її в пеньок і, будь-ласка, Москва на проводі!..”

З цієї історії, яка є ще одним свідченням бажання військовослужбовців-спеціалістів одного роду військ, видаючи бажане за дійсність, похизуватись перед іншими, можна лише посміятись. А ось як ідуть справи у нинішніх прикордонних зв’язківців? Про їхню діяльність та основні тенденції подальшого розвитку інформаційно-телекомунікаційної системи Південного регіонального управління ДПСУ розповідає начальник відділу зв’язку та автоматизації РУ полковник Король Олександр Георгійович.

– Що змінилося і чого вдалося досягти за 15 років розбудови та вдосконалення системи зв’язку на ділянці кордону Південного регіонального управління?

– Система зв’язку, як складова частина нашого управління, почала будуватись з 1992 року. Якщо говорити про сьогодення, то ми у своїй роботі вийшли на якісно новий рівень. Загалом, розвиток інформаційно-телекомунікаційної системи передбачає широкомасштабне розгортання цифрової системи зв’язку із застосуванням сучасних телекомунікаційних засобів, передових технологій тощо. Так, до штабу регіонального управління, до всіх органів охорони кордону, загонів Морської охорони організовано цифрові потоки різної пропускної спроможності та побудовано високошвидкісні волоконно-оптичні лінії „прив’язки”. Враховуючи, що загальнодержавна мережа зв’язку у прикордонних районах півдня України на сьогоднішній день розвинута слабо, для організації цифрових потоків до підрозділів охорони кордону розгортається система космічного зв’язку. Всі роботи мають бути виконані в найкоротші терміни і з найменшими матеріальними затратами. Сучасні технології надають нам можливість забезпечити вказані підрозділи надійним зв’язком як у повсякденній діяльності, так і при виникненні надзвичайних ситуацій. На сьогоднішній день уже понад 80 підрозділів на південних кордонах держави обладнано станціями супутникового зв’язку. Хотілось би зазначити, що створення цифрової телекомунікаційної мережі здійснюється при одночасному удосконаленні проводового зв’язку та використанні застарілих ручних і автоматичних телефонних станцій із сучасними цифровими комутаторами. Це дозволяє значно заощаджувати бюджетні кошти та здійснювати інтеграцію системи телефонного зв’язку з мережами загального користування. Зв’язок із взаємодіючими органами у прикордонні ми також не врачаємо, а навпаки – нарощуємо його.

– Олександре Георгійовичу, всім відомо, що основною ланкою в охороні державного рубежу залишається прикордонний наряд. А яким зв’язком забезпечений він зараз?

– Ще одним основним напрямом розвитку інформаційно-телекомунікаційної системи на нашому напрямку є ультракороткохвильовий радіозв’язок, який, до речі, став основним видом зв’язку з прикордонними нарядами. На озброєння підрозділів охорони кордону надходять сучасні комплекси УКХ радіозв’язку „Кордон”, які оснащені засобами маскування мови, функцією екстреного виклику, системою визначення координат (СРЗ) та іншими сучасними технічними можливостями. Комплекс, за допомогою стаціонарної телекомунікаційної мережі, забезпечує прикордонним нарядам віддалений доступ до центрального сховища даних, а також передачу координат місця їх знаходження на автоматизовані робочі місця посадових осіб підрозділів охорони кордону. Поступово ми розгортаємо систему суцільного ультракороткохвильового покриття прикордонних районів.

Для реалізації нової моделі охорони державного кордону в його підрозділах з 2005 року розпочато впровадження програмно-технічного комплексу автоматизації прикордонної служби Гарт-3/П. Він забезпечує автоматизацію процесів організації та здійснення оперативно-службової діяльності, оперативне відеоспостереження, як за територією підрозділу, так і за найбільш важливими ділянками кордону. За допомогою цього комплексу вдалося значно вдосконалити оперативно-розшукові заходи в боротьбі з нелегальною міграцією та іншими порушеннями на державному кордоні. Робиться це шляхом надання прикордонному патрулю можливостей ідентифікувати затриманих осіб за інформацією, що знаходиться у центральному сховищі даних Адміністрації Держприкордонслужби.

– Південне регіональне управління має свою специфіку: поряд із сухопутною ділянкою особовий склад охороняє ще й морські простори держави. Як тут ідуть справи із прикордонним зв’язком?

– На цьому напрямку зв’язку також є суттєві позитивні зміни. Так, для забезпечення надійним зв’язком кораблів (катерів) Морської охорони та рухомих апаратних, якими користуються прикордонні загони, розгортається мобільна мережа космічного зв’язку. На 4 кораблях та катерах Одеського загону Морської охорони такі станції уже встановлено. Окрім основної функції – телефонного зв’язку – вони обладнані пристроями визначення місцеположення GPS, які дозволяють здійснювати моніторинг за рухом сил Морської охорони на різних рівнях управління.

Два кораблі ми обладнали радіолокаційними станціями з автоматизованою ідентифікаційною системою. Вони дозволяють мати на робочих місцях командира корабля та штурмана повну інформацію про морські судна, які обладнані аналогічними системами.

З метою підвищення ефективності охорони морської ділянки державного кордону створено підсистему „Надводна обстановка”. Її призначення – це автоматизація процесів реєстрації облікових даних про надводну обстановку морських та річкових ділянок державного кордону на постах технічного спостереження органів охорони кордону, а також передача цих даних на різні рівні управління, аж до Адміністрації Держприкордонслужби.

– Які проблеми сьогодні найбільше хвилюють Вас як начальника відділу зв’язку та автоматизації регіонального управління?

– Їх не має тільки той, хто не працює. Щодо нас, прикордонних зв’язківців, то розвиток сучасних інформаційних технологій, як ніколи вимагає високого фахового рівня спеціалістів. Їх зараз нам і не вистачає. Тому свої проблеми особовий склад підрозділів зв’язку вирішує за рахунок підвищення своєї кваліфікації під час самостійної підготовки. Про її результативність свідчить безперебійне та якісне управління підпорядкованими органами та підрозділами охорони кордону.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати