Закарпатці читають менше і, переважно, розважальну літературу

До свого сорому мушу визнати, що протягом останніх років для власного читання придбав усього 2-3 книги. Однак дитячу літературу купую щомісяця: знайти 50 – 60 грн. на такі потреби вважаю своїм батьківським обов’язком. Тішить, що у переважної більшості моїх знайомих ситуація аналогічна. 

Книжка дорожча за пляшку горілки

Завітав до кількох книгарень Ужгорода. Вибір на поличках досить великий, хоча, безумовно, не бездоганний. І цьому є своє пояснення: ринкові відносини змушують видавців друкувати ті книжки, які матимуть успіх у масового покупця, відтак і крамниці орієнтуються на той асортимент, що є в наявності. Хоча заради справедливості відзначу, що в книгарнях нарікають на відсутність тієї чи іншої літератури, яка, хоч і вузькопрофільна, однак має свого покупця. Звісно, за радянських ча-сів, коли держава дотувала книгодрукування, ситуація була набагато сприятливішою. А за сучасних умов держава фінансує його в незначних обсягах, та й реалізовує видане кош-том Держбюджету на свій розсуд. У підсумку часто такі книжки розподіляють між бібліотеками, однак придбати їх у місцевих крамницях практично неможливо.

«Раніше були гроші, але не було книг. Нині з точністю до навпаки, – каже власниця книгарні «Кобзар» Олена Дума. – Однак люди заощад-жують і купують літературу. Попит, звісно, суттєво впав за останні роки, особливо через те, що старше покоління, яке виросло, читаючи, на пенсію купувати нові примірники просто не може. У нашій книгарні нині асортимент не гірший за столичний. Це приваб¬лює туристів та тих, хто ще тягнеться до книжок. Та смаки аудиторії істотно змінилися: майже не купують історичну літературу, натомість більшим попитом користуються фентезі, детективи».

Здавалося б, нема чому особливо радіти, коли книга стає, фактично, предметом розкоші. Як розповіли в іншій книгарні, одного разу покупець прямо спитав: «Доки ще книга коштуватиме дорожче за пляшку горілки?» Некоректне порівняння, але воно дійсно відображає нинішню ситуацію. Можливо, за умови доступності книжок люди б і читали більше, і результати соціологічних опитувань були б зовсім іншими? 

Електронні книги – альтернатива паперовим

Подальше дослідження цього питання дало низку відповідей. Зокрема байдужість до класичних паперових книжок ще не означає нечитання книжок у принципі. Нині науково-технічний прогрес проник у всі сфери нашого життя, і комп’ютери, ноутбуки, планшети та смартфони багато хто використовує саме для читання книжок. А ще ж є електронні книги з використанням дисплея технології E-Ink, що максимально наближають зображення до формату звичайної паперової книги. Вартість таких «дивайсів» коливається в межах 500 – 1200 грн., тобто вони доступні багатьом. Крім того, «читалка» має й інші переваги. Як розповів ужгородець Костянтин, котрий вже кілька років читає книги лише з використанням подібних пристроїв, спочатку він із недовірою ставився до них – просто дуже звик до паперової літератури. Та й упередженість щодо електронних носіїв також існувала: багаторічний досвід роботи за комп’ютером нагадував, що довго читати на моніторі важко – очі втомлюються. «Однак скориставшись одного разу  електронною книгою, що функціонує за принципом електронних чорнил, був здивований, – каже Костянтин. – Протягом години читання очі не втомилися, на відміну від такого ж часу роботи за комп’ютером. У підсумку я повністю відмовився від паперових книг і перейшов на електронні. Більше того, вважаю, що за ними майбутнє у якості підручників. Нині, збираючи дитину в школу, завантажиш 5 книг до ранця, а потім спостерігаєш, особливо в молодших класах, як вона ледве його несе. Було б набагато простіше й раціональніше використовувати 200-грамову електронну книгу».

Правда, тут слід поцікавитися умовами купівлі, чи то скачування, книжок із Інтернету. А скачують їх здебільшого безкоштовно, що умовно можна назвати піратством. Утім, наш співрозмовник Костятнин зазначив, що останні рік-два ситуація змінюється: кількість офіційно придбаних книжок у мережі зростає, оскільки боротьба з піратством та свідомість читачів роблять свою справу. Крім того, за його словами,  книга в Інтернеті все одно набагато дешевша за паперову – читач платить лише автору й редколегії, а не видавцям. Саме тому попит на електронну літературу зростатиме. І вже зростає – продавці кількох магазинів електроніки розповіли автору про високий попит на електронні книги. А ще багато користувачів планшетів та смартфонів встановлюють спеціальні програми, що дають можливість читати книжки. Однак обираючи електронний пристрій для читання, в першу чергу слід звернути увагу на якість та розподільчу здатність екрану.

Проаналізувавши електронні бібліотеки та магазини, можна дійти висновку, що в електронному вигляді практично немає спеціалізованої літератури – як гуманітарного, так і технічного напрямків. Та якщо попит на них буде – зробити електронні версії будь-якої книги чи підручника не проблема.

Навряд чи нині можна казати про конкуренцію між класичними паперовими книгами та електронними, однак активність поширення останніх серед українців дійсно висока. Поки ще ніхто не рахував, скільки ж користувачів читає за їхньою допомогою, та в будь-якому випадку цю тенденцію можна вважати позитивною й такою, що частково пояснює низьку кількість людей середнього віку в книгарнях. 

Позитивний сигнал від молоді

Насамкінець хочу акцентувати увагу на тому, що вразило. За словами працівників книгарень, нині побільшало молоді, яка цікавиться літературою, і то не творами на кшталт «Гаррі Поттер» чи «Володар кілець», а класичною – наприклад, історичними романами. Причому переважно шукають літературу українською мовою. Це справді тенденція, яка вималювалася в останні кілька років і засвідчує бажання молоді, підлітків до саморозвитку, до розширення світогляду за рахунок класики. Серед них багато й тих, хто цікавиться творами своїх земляків і радо купують їх. Можливо, поки зарано робити висновки, але сам цей факт дає надію, що паперова книга таки матиме читача й надалі. Напевно, незважаючи на всілякі негаразди, молоді українці все ж розуміють, що без інтелектуального розвитку стати успішними в сучасному світі надто складно, чи то практично неможливо.