Про це повідомляє прес-служба омбудсмана.
Як відомо, в Закарпатській області рішеннями деяких міських органів влади осінні канікули в загальноосвітніх навчальних закладах були перенесені, що викликало обурення у школярів і їхніх батьків, які вдалися до мирних акцій протесту.
Уповноважений з прав людини у своєму листі наголосила на тому, що відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України та погоджених Міністерством освіти і науки, передбачено, що протягом навчального року для учнів проводяться осінні, зимові і весняні канікули загальним обсягом не менше 30 днів.
Цього року Міністерство освіти і науки визначило проведення осінніх канікул з 28 жовтня до 3 листопада. Разом з тим, графік учнівських канікул може змінюватися з урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освіти, але це не передбачає повного скасування одного з видів канікул.
Водночас Валерія Лутковська звернула увагу й на те, що Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу – це обов’язковий для виконання документ, що регламентує безпечні для здоров’я дітей і підлітків умови навчання та виховання, які сприяють підвищенню їх працездатності, поліпшують психофізичний розвиток та зміцнюють здоров’я.
Інформація про прийняті рішення від прокурора Закарпатської області очікується протягом тижня.
Як раніше повідомляло Закакарпаття онлайн, 29 жовтня троє батьків ужгородських школярів написали заяву до прокуратури з приводу відміни шкільних канікулі.
Також за інформацією Закарпаття онлайн, позачергового засідання виконавчого комітету Ужгородської міської ради, на якому, начебто, приймалося рішення про перенесення осінніх шкільних канікул на зимовий період, насправді не було. Членів виконкому постфактум обдзвонювали в телефонному режимі.
Тобто, в даному випадку йдеться не про звичайне адміністративне правопорушення, а про вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного зі службовим підробленням. (ст. 366. Службове підроблення. 1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).