Як зазначив на відкритті проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків, доктор історичних наук, професор УжНУ Роман Офіцинський, вперше зібралися фахівці, які можуть сказати вагоме слово у розвитку нового напрямку наукових досліджень, які в майбутньому можуть перерости у постійно діючі ромські студії. Приємно бачити серед учасників цих читань місцевих науковців – доцентів, професорів, а також студентів. Закарпаття – край, де проживають представники багатьох національностей та етносів і славиться толерантними відносинами.
Сама програма проведення наукових читань була розділена на 6 секцій: «Загальні питання», «Етнологія та етнографія», «Питання Голокосту», «Соціологія», «Освіта та культура» і «Правозахист».
Велику увагу та багато питань, які переросли у наукові дискусію викликав виступ доктора політичних наук УжНУ Мирослави Лендєл на тему «Ромська національна меншина в Європі: досвід країн Центральної Європи», кандидата історичних наук УжНУ Михайла Зана «Ромське населення Закарпаття: історична ретроспектива та проблеми сьогодення». З великою увагою було вислухано виступ директора програмної ініціативи Ольги Жмурко «Рома України» МФВ про роль Фонду «Відродження» у покращенні освітнього рівня ромської молоді.
Питанню особивостей реалізації етнонаціональної політики в України щодо ромської меншини на досвіді Закарпаття приділила увагу кандидат політичних наук УжНУ Ганна Мелеганич.
Численні запитання викликав виступ викладача, заступника декана факультету міжнародного бізнесу Інституту економіки та міжнародних відносин УжНУ Едуарда Балоги на тему «Соціальний фактор у погіршенні становища ромів Закарпаття». За його даними, що прозвучали у доповіді, з 24118 кримінальних порушень, які були зафіксовані у 2012 році, тільки 116 були скоєні представниками ромської громади Закарпатської області. Ці дані якраз і свідчать про те, що підстав стверджувати, що ромська нація є кримінальною немає. Великою для ромів виступаючий відзначив здобуття освіти, як шкільної так і вищої, адже школа – це дзеркало суспільної нерівності.
На читаннях виступили гості зі Словацької Республіки – колишній депутат Європейського парламенту Адам Гейза-старший (Кошіце) та директор Кошицької музичної школи Адам Гейза-молодший – про концепцію вирішення ромської проблеми в європейському контексті. Їх доповіді були вислухані з великою увагою та викликали багато запитань науковців та студентів.
Надзвичайно активним під час наукових читань був доктор філологічних наук Одеського педагогічного інституту Сергій Ярмошкін, який зупинився на питанні «Сучасні ромські ЗМІ та їх роль у висвітленні проблем ромів». З подібною темою, зокрема, виступила Валентина Коцюба, студентка Гуманітарного інституту Київського університету ім. Бориса Грінченка на тему «Ромські ЗМІ на початку ХХІ століття: газета «Романі яг» (2005 рік).
На проблемі використання сучасних інноваційних технологій в ромознавстві та освіті ромів зупинилася кандидат економічних наук, член Одеського обласного ромського конгресу Юлія Грозна.
Зі сторони ромських неурядових організацій Закарпаття прозвучали виступи голови Закарпатського обласного молодіжного ромського об’єднання «Романі черхень» (Ужгород) Мирослава Горвата «Насилля на етнічній основі та зловживання з боку працівників міліції в Україні»; секретаря Закарпатського обласного молодіжного ромського об’єднання «Романі черхень» (Ужгород) Петра Габрина: «Європейська нормативно-правова база щодо захисту прав ромської національної меншини»; журналіста ЗОДТРК «Тиса-1», члена товариства «Романі яг» (Ужгород) Євгенії Навроцької «Робота правозахисних центрів по захисту прав ромів в Україні»; голови товариства «Романі Яг» (Ужгород) Аладара Адама «20 років роботи Товариства «Романі Яг» та його роль у розвитку ромського руху України».
Модератором наукових читань був кандидат історичних наук УжНУ Михайло Зан, який у заключному слові зазначив, що подібні читання мають велике значення як для науковців, студентів, так і для громадських неурядових організацій, яким небайдужа доля ромського народу.
