Роботи по ремонту доріг ідуть. Повільно, але рухаються в сторону Довгого з двох боків. Ті працівники, що зі сторони Іршави, ями латають якісно, стараються. З боку ж Сваляви – тяп-ляпають. У напрямку Хуста починають тільки нині, 19.10.13. Але…
Громада відчула, що може впливати на владу. Довіри до влади у нас нема, та і бути не може, бо адміністрація розмовляє з нами тільки з позиції сили. Ми показали, що ми теж маємо силу. Та протиставлення сили силі може привести до катастрофічних наслідків. Мудріший поступається завжди. Якщо дорогу і далі ремонтуватимуть, то трасу Київ – Чоп перекривати не будемо. Адже вибори таки будуть і народ скаже своє слово тоді. Але…
Зупинятися на досягнутому ми не збираємося. Страйковий комітет Іршавського району буде постійно діючим і активним, висловлюватиме колективну, громадську думку з приводу всіх питань, які виникають у районі постійно. І не тільки в районі.
Сьогодні ми хочемо заявити про свою офіційну солідарність із ужгородськими побратимами, які ведуть боротьбу за Народну площу. Якщо «губернатор» хоче побудувати пам’ятник своїй партії за 3 мільйони на кістках віри народу в справедливість, то це аж ніяк не може викликати ні повагу до влади, ні повагу до партії, яка, наслідуючи комуністів, хоче бути єдиною «керуючою і спрямовуючою» силою в суспільстві. Ха! Часи Сталіна давно минули. А для того, щоб так нахабно нехтувати законом, як це робить «губернатор», то треба було пересадити всю інтелігенцію і мислячу частину ужгородців, закрити за грати всіх ще до того, як розпочинати роботи! Адже саме так учив і показував власним прикладом ще у минулому столітті ваш великий учитель, товаріщ і кат народів, людиноподібна істота із червоним партквитком і грузинським акцентом. Тоді б, може, мільйончик украсти і вдалося.
Але тепер не про це, тепер про солідарність. Хочеться нині провести певні паралелі у світлі новітніх подій у двох населених пунктах області. Ужгород потерпає від бездоріжжя не менше ніж Довге. Деякими вулицями ні пройти, ні проїхати. Заїжджаючи в обласний центр з об’їзної з боку Кінчеша спробуйте біля заправки ОККО повернути наліво. Чи проїхати по Перемоги біля «Велмарта». Чи заїхати на речовий ринок з іншої об’їзної. Чи піднятися до четвертого гуртожитку від «Веселки». Чи з’їхати у будь яку сторону зі Швабської. Спробуйте прогулятися з дитячою коляскою більшістю тротуарів не у центрі, а в новому районі, наприклад. Це ще одна причина, щоб не витрачати величезні гроші на фонтани, яких у місті і так багато. Наприклад, перед обласним драмтеатром. А що? Красивий пам’ятник теж! Тільки невідомо якій партії. Чи відомо?
Мудрі селяни у себе в господарстві наводять порядок постійно і всюди. У хліві має бути тепло і чисто, інакше корова не дасть молока. Гній має вивозитися вчасно, бо земля не вродить. Комора має бути заповнена, піч відремонтована, комин прочищений, стіни побілені, огорожа не дірява, дах надійний а фасад будинку красивий. У нашому селі нема чоловіка, який би всі свої важко зароблені гроші вкладав у ковані ворота, клумби зі статуями перед ними у той час, коли в хаті неметено, нетоплено, каналізацію прориває, батареї лопають, дах протікає… А обласні чиновники роблять саме так. Бо треба показати Президенту потьомкінську красиву картинку. Та ще і частину грошей прикарманити.
Дивно, але чим у цей час займаються правоохоронні органи? Переслідують Олега Дибу, Аллу Хаятову, Олександра Волосянського, Томаша Лелекача, інших активістів… Але ж не тільки ці люди проти того, що робиться перед головною будівлею області! Обласна рада, наприклад, не проголосувала за реконструкцію площі. На яких підставах розпочалися роботи? Чи обласна адміністрація зневажає обласну раду так само як і всіх нас? Багато ще питань виникає, але в Ужгороді люди розумніші – самі розберуться. А на наш сільський розум і цих фактів вистачить, щоб зрозуміти хто є хто біля владного корита. Мудрі селяни просто мовчать до пори, до часу.
Співпраці між окремими гілками влади нема, розмови між владою і народом найближчим часом і не буде. Ми живемо в паралельних світах. Саме такий висновок напрошується.
Але… Про це поговоримо на наступному засіданні страйкового комітету.
Якщо нас не хочуть чути у владних кабінетах – ми будемо висловлюватися публічно, через нормальні, принципові, справді народні засоби масової інформації. Як от «Закарпаття онлайн».
Дякуємо за співпрацю і взаєморозуміння.
Страйковий комітет Іршавського району