Батьківщиною каштану європейського (Castanea sativa) вважається Мала Азія з якої він і потрапив до Європи. В Україні їстівний каштан з’явився у XVI столітті. Найбільш поширеним є в Криму, на Прикарпатті та Закарпатті.
Закарпатці добре знають про варені каштани, які є смачною та, що важливо, поживною стравою. Помірковано континентальний клімат області є сприятливим для цього виду дерева.
«Їстівний каштан є родичем не кінського каштана, який є більш декоративною рослиною, а родичем бука. Тому він росте у букових, дубових насадженнях, - розповідає Ольга Савчен, вчитель біології Ужгородської ЗОШ І-ІІІ ст. №8. - У нас в Ужгороді їстівний каштан є у Ботанічному саду УжНУ та на околицях міста, зокрема в селі Андріївка Ужгородського району. У високогірних районах вони не дуже зустрічаються, здебільшого поширені у Виноградівському, Берегівському, Хустському, Іршавському, Великоберезнянському».
Каштан полюбляє високі температури, може нормально проживати і в посушливих умовах завдяки добре розвиненій кореневій системі, добре себе почуває на піщаних, кам’янистих, досить неродючих ґрунтах. Однак страждає від заморозків навесні та восени.
Плоди каштану – горіхи, що знаходяться в колючій плюсці у кількості від 1 до 3 штук, мають блискучу, переважно голу, шкірно-деревнисту оболонку коричневого кольору. Свіжі плоди багаті на вітаміни, зокрема вітамін С, вітаміни групи В, макроелементи: калій, кальцій, натрій, магній. Містять дубильні речовини. Лікувальні властивості має листя їстівного каштану – з них роблять відвари, примочки, настоянки.
Горіхи дуже смачні: їх вживають у їжу у вареному, смаженому і печеному вигляді. Недарма дерево називають «хлібним», оскільки з плодів виробляють борошно, випікають хлібо-булочні вироби, круасани. Страви з каштанів набули популярності у європейській кухні, хоча раніше вважалося, що це їжа бідняків.
Пані Ольга каже, що це одне з небагатьох дерев, яке можна назвати безвідходним, адже використовуються як плоди, так і деревина, яку застосовують у кораблебудуванні.
На Закарпатті плоди благородного каштану дозрівають у кінці вересня – на початку жовтня. На місцевих ринках придбати каштани з року в рік можна за помірною ціною.
Кілька порад з висаджування їстівного каштану
Висаджувати деревце їстівного каштану можна восени та навесні. Для отримання саджанців та проростків потрібно посадити їх плоди у ґрунт не глибше, як на 3 – 5 см. Ця рослина любить багато сонця і вологи. Посадки культур каштана їстівного ведуть 1 – 2-річними саджанцями сумісно з іншими породами. Його слід розміщувати, як і горіхи, на відстані не менше 10 м в рядах і міжряддях. При створенні плодових плантацій каштана лісові породи до посадок не включають, а в міжряддя вводять плодові і ягідні чагарники. Розміщення дерев у цьому випадку може бути 12X12, 16X16 і 20X20 м. У виробничих умовах при створенні лісових культур однорічні саджанці висаджують через 1 м з розрахунку 2,5 тис. рослин на 1 га. Каштан їстівний надзвичайно чутливий до прополок і підпушування, енергія росту його знижується із зменшенням кількості доглядів за ґрунтом. Якщо від доглядів взагалі відмовитися, то в перший же вегетаційний період у саджанців засихають 5 (7) зав'язей. Пліска колюча з плодами 3,5 – 5,5 см у діаметрі.
Плодоносити дерево каштану починає з 25 – 30 років за умови росту на волі, та з 40 – 60 років – за умови росту в насадженні. Бажано прикрити від морозу посадку опалим листям. Для посадки годяться лише свіжі, а не висушені каштани.
Ольга Палош, Зелене Закарпаття